dc.contributor.author |
Григор’єва, Т. |
|
dc.date.accessioned |
2022-06-21T15:54:55Z |
|
dc.date.available |
2022-06-21T15:54:55Z |
|
dc.date.issued |
2022 |
|
dc.identifier.citation |
Творення "пам’яті" про Хотин-1621 у київських церковних текстах і козацьких літописах XVII – початку XVIII ст. / Т. Григор’єва // Український історичний журнал. — 2022. — Число 1. — С. 154-169. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
0130-5247 |
|
dc.identifier.other |
DOI: doi.org/10.15407/uhj2022.01.154 |
|
dc.identifier.uri |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184614 |
|
dc.description.abstract |
Мета статті – дослідити представлення козацької участі у Хотинській кампанії
1621 р. у творах київських церковних авторів та козацьких літописців XVII – початку
XVIII ст., спираючись на методологію дискурс-аналізу. Наукова новизна. Київські
православні церковники, а пізніше козацькі літописці, які були творцями історичної пам’яті
про участь козацького війська у Хотинській війні 1621 р., цілком ориґінально представляли
цей сюжет порівняно з іншими річпосполитськими авторами. Так, на відміну від останніх,
вони зображували козацьке військо не помічниками, хай і доблесними, шляхетської армії на
чолі з великим литовським гетьманом Яном Каролем Ходкевичем, а чільними оборонцями
Хотина, єдино завдяки яким Річ Посполита встояла під натиском османського війська.
Разом із тим, представлення «козацької звитяги» у цих творах змінювало свої змістові
акценти впродовж XVII ст. Висновки. Первинний сплеск у 1620-х рр. у текстах київських
церковних авторів, які підкреслювали православну ідентичність козаків, відбувся в контексті
боротьби за визнання королем висвяченої єрусалимським патріархом Феофаном у 1620 р.
православної ієрархії. Після визнання її новим монархом Владиславом IV у 1632 р. сюжет
про Хотинську війну і про роль у ній запорозького козацтва загалом зник зі знакових
київських текстів аж до 1670-х рр. Відродження «пам’яті» про Хотинську війну відбулося
знову ж у колі церковних авторів (Ґалятовський, Софонович), котрі, утім, не спиралися
на тексти зразка 1620-х рр. Їхні мотиви уславлення козацької звитяги під Хотином були
іншими – протиставити гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного, «переможця турків»,
гетьманові П.Дорошенку, що визнав османську протекцію. Надалі саме текст Cофоновича
буде відрефлектований у козацьких літописах кінця XVII – початку XVIII ст. Слідом за
Софоновичем автори твердили, що вирішальну роль у відступі османського війська відіграли
нічні козацькі атаки – практика, сумнівна як на вояцькі звичаї, проте цілком достойна,
якщо звернутися до біблійних алюзій. Саме на цю домінуючу інтерпретативну рамку
орієнтуватиметься й С.Величко, попри те, що, прописуючи сюжет Хотинської кампанії,
фактографічно він спирався на тексти католицьких авторів. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
The aim of the present article is to explore reflections of the Kyiv church authors
and the Cossack chroniclers of the 17th – beginning of the 18th centuries about contribution of
the Cossack army into the Khotyn war of 1621. The research employs textual discourse analysis
as the major methodological approach. Research novelty. Kyivan Orthodox clerics and later
Cossack chroniclers, who created historical memory of the Cossack contribution into the Khotyn
War 1621, suggested a rather original interpretation of these events in comparison to the other
authors of the Polish-Lithuanian Commonwealth. Specifically, they claimed that the Cossack
army played the key role in withstanding the offensive of the Ottoman army headed by the sultan
himself. Yet, the presentation of the Cossack valor in these texts was different and it changed over
the 17th century. Conclusions. The initial narratives by the Kyivan church authors underlined
the Orthodox identity of the Cossacks. For them, this identity was important as they struggled
to get the new Orthodox hierarchy (ordained by the Patriarch of Jerusalem Theophanes in 1620)
acknowledged by the king of the Polish-Lithuanian Commonwealth. When this hierarchy was
finally acknowledged in 1632 by the new king Władysław IV, the narrative of the Cossack courage
in the Battle of Khotyn disappeared from the important Kyivan texts up to the 1670-s. At that
time, Kyivan church erudite revived the memory of this event. In this manner they contrasted the
deeds of the hetman Petro Konashevych-Sahaidachnyi, “the victor of the Turks”, with the politics
of hetman Petro Doroshenko, who acknowledged Ottoman protection. Further on, the text by
Sofonovych was fundamental in representing the role of the Cossacks in the Khotyn War 1621 in
the Cossack chronicles of the 17th – beginning of the 18th centuries. Sofonovych also suggested
the interpretative framework for the subsequent texts, which from now on stressed the utmost
importance of the Cossack night attacks for the successful defense of the Khotyn fortress. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk |
uk_UA |
dc.publisher |
Інститут історії України НАН України |
uk_UA |
dc.relation.ispartof |
Український історичний журнал |
|
dc.subject |
Методологія. Історіографія. Джерелознавство |
uk_UA |
dc.title |
Творення "пам’яті" про Хотин-1621 у київських церковних текстах і козацьких літописах XVII – початку XVIII ст. |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Creating “Memory” of the Battle of Khotyn 1621 in the Texts of Kyivan Clerics and in the Cossack Chronicles of the Seventeenth – Beginning of the Eighteenth Centuries |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |
dc.status |
published earlier |
uk_UA |
dc.identifier.udc |
94:27-283(477)«16/17» |
|