Висвітлюється розвиток міст Поділля та Волині у другій половині XIV – першій
половині XV ст. Мета статті полягає в дослідженні окремих аспектів матеріальної культури
українських міст зазначеного періоду. Методологічну основу склали фундаментальні догмати
історизму та об’єктивності. Також використовувалися принцип системності, методи факторного
аналізу, типологічний, аналітичний та синтезуючий. Наукова новизна визначається залученням
значної кількості нових речових джерел, які в поєднанні з писемними значно доповнюють історичні
відомості з теми дослідження. Висновки. Робиться історіографічний огляд поставленого питання,
що засвідчує порівняно незначну кількість праць, присвячених розвитку міст у період входження
українських земель до складу Великого князівства Литовського. Охарактеризовано джерельну базу,
зокрема речові та писемні пам’ятки. В основній частині статті насамперед розглядається будівництво.
Проаналізовано питання приватної житлової забудови на прикладах Кам’янця-Подільського,
Сокільців, Луцька. З’ясовано, що в означений хронологічний період житла були щонайменше двох
типів: вальковані та дерево-глинобитні каркасно-стовпової конструкції. Особливу увагу присвячено
храмовому православному будівництву на прикладах церков Луцька й Кам’янця-Подільського.
Важливе значення відігравав гончарний промисел. Згідно з результатами досліджень, у Кам’янці-
Подільському, Луцьку, Дубні існували великі майстерні. Зокрема в Кам’янці-Подільському
впродовж сезонів 2016–2018 рр. досліджено два та виявлено ще три гончарних горни, початок
функціонування яких віднесено до першої половини XV ст. Це дає підстави говорити про ймовірне
існування окремого кварталу гончарів у північно-західній частині міста.
The purpose of the article is to study certain aspects of the material culture in
Ukrainian towns of the specified period. The methodological basis was formed by fundamental
doctrines of historicism and objectivity; the principle of consistency as well as methods of factor
analysis, typological, analytical and synthesizing was used. Scientific novelty is determined by
the involvement of a significant number of new material sources, which in combination with
written ones significantly complement the historical information of the chosen research subject.
Conclusions. The historiographic review of the question which has been posed is made. It is
shown that there is a small number of works which are devoted to the development of towns
during the period of joining Ukrainian lands the Grand Duchy of Lithuania. The source base is
described, in particular material and written memorabilia. In the main part of the article first of
all the issue of construction is considered. In particular the issue of private housing development
is analyzed on the example of Kamianets-Podilskyi, Sokiltsi and Lutsk. It was found that in
the specified chronological period dwellings were at least of two types: adobe and wood-clay
frame-pillar construction. Special attention is paid to the Orthodox Church construction on the
example the in Lutsk and Kamianets-Podilskyі. Pottery craft played an important role in these
regions. According to the research there were powerful pottery workshops in Kamianets-Podilskyi,
Lutsk and Dubno. Separately it is worth noting the works in Kamianets-Podilskyi, where during
the archaeological seasons of 2016–2018, two pottery kilns were explored and three more were
discovered. The beginning of their use can be attributed to the first half of the 15th century. It gives
grounds to talk about the possible existence of a separate pottery quarter in the northern-western
part of the town.
