Мета статті полягає у висвітленні основних етапів політичної біографії
державного і громадського діяча, його професійно-освітнього вибору, ідеологічних
орієнтацій, номенклатурної діяльності в інститутах влади в Україні 1917–1929 рр., політико-
економічних пріоритетів. Методологія. В основі дослідження – особистість М.Полоза в
контексті діяльності організацій, інститутів, державних структур СРСР та УСРР 1920‑х рр.
При цьому використано мікроісторичний підхід, застосовано принцип історизму, який
передбачає критичний аналіз як архівних, так і друкованих джерел. Наукова новизна
визначається залученням нових історичних та історіографічних джерел, що дало змогу
реконструювати маловивчений напрям діяльності М.Полоза, уточнити деякі важливі
моменти його біографії. Висновки. Тривале перебування М.Полоза серед керівного складу
партії українських есерів справило глибокий вплив на формування його національно-ідейних
принципів, їх суперечливу трансформацію в умовах роботи на посаді наркома фінансів
радянської України (1926–1929 рр.). Основними його політично-економічним пріоритетами
стали збереження єдиного економічного цілого УСРР, захист бюджетних прав республіки,
формування доходів республіканського бюджету, раціональне використання його видатків,
пропорційне фінансування української промисловості тощо. Водночас нарком фінансів
УСРР, виконуючи посадові повноваження, дотримувався «класового принципу» стягнення
податків, сприяв упровадженню системи подвійного оподаткування селян у вигляді так
званого «самообкладання».
The main aim of this research is to unveil main stages of the political biography of
the Ukrainian statesman and public figure M.Poloz, his professional and educational choices,
ideological guidelines, nomenclature activities in the institutions of power in Ukraine in 1917–
1929, his political and economic priorities. Research methodology. The research is based on the
personality of M.Poloz in the context of his activities while being part of organizations, institutions,
state structures of the USSR and Ukrainian SSR in the 1920s. The microhistorical approach is
used, the principle of historicism is applied, which provides a critical analysis of both archival
and printed sources. Scientific novelty is determined by the involvement of new historical and
historiographical sources, which made possible to reconstruct the little-studied directions of
M.Poloz activities, to clarify some important points of his biography. Conclusions. M.Poloz’s long
stay among the leadership of the Ukrainian Socialist-Revolutionary Party had a great influence on
his ideological principles, their contradictory transformation in conditions of his daily work as the
People’s Commissar of Finance of Soviet Ukraine (1926–1929). The main political and economic
priorities of the Ukrainian People’s Commissar are revealed: preservation of the economic
independence of the Ukrainian SSR, protection of budgetary rights of Ukraine, formation
of republic’s budget revenues, rational use of budget expenditures, proportional financing of
Ukrainian industry, etc. The People’s Commissar of Finance M.Poloz, performed his official duties,
followed the “class principle” of tax collection, promoted the introduction of a system of double
taxation of peasants in the form of so-called “self-taxation”.
