Мета статті – проаналізувати політичні мотиви та наслідки депортації українців
із Польщі в Українську РСР у 1944–1950-х рр., діяльність радянських і польських державних
структур, що ініціювали й організовували таке переміщення людей, їх розселення в Україні,
шляхи інтеграції в економічне і суспільне життя. Методологія ґрунтується на принципах
історизму, системності, неупередженого підходу до оцінки об’єктивності джерел, їх
комплексного використання та репрезентативності, звернення особливої уваги до виявлення
нового пласту джерельної бази з теми дослідження. Наукова новизна. Виділено й комплексно
проаналізовано питання політичних аспектів та соціально-демографічних наслідків переселення
українців із Польщі в УРСР у 1944–1950-х рр. Уточнено географію розселення і подальшу
міграцію переселенців в Україні, висвітлено їх побутове облаштування й соціальну адаптацію
в суспільстві. Висновки. Переселення українців у 1944–1946 рр. в УРСР з етнічних земель,
що у післявоєнний час опинилися у складі польської держави, було здійснено насильницькими
засобами без урахування волі місцевого населення. Переміщення мас українців і поляків було
пов’язане з неймовірними людськими стражданнями духовно-психологічного й матеріального
характеру, які досі дають про себе знати у свідомості сотень тисяч депортованих. Незважаючи
на плани органів радянської влади спрямувати основну масу переміщених із Холмщини,
Надсяння та Лемківщини у східні райони УРСР, на початку 1950-х рр. у шести західних
областях республіки (Волинській, Дрогобицькій, Львівській, Рівненській, Станіславській,
Тернопільській) знайшла постійне місце проживання 98 651 родина переселенців із Польщі,
тобто майже 80% від їх загального числа.
The purpose of the article is to analyze the political motives and consequences of
the deportation of Ukrainians from Poland to the Ukrainian SSR in 1944–1950, the activities of
Soviet and Polish state structures that initiated and organized such displacement, their resettlement
in Ukraine, ways of integration into economic and social life. The methodology is based on the
principles of historicism, systematic, unbiased approach to assessing the objectivity of sources,
their integrated use and representativeness, paying special attention to identifying a new layer of
the source base on the research topic. Scientific novelty. The issues of political aspects and sociodemographic
consequences of resettlement of Ukrainians from Poland to the Ukrainian SSR in
1944–1950 were singled out and comprehensively analyzed. Conclusion. The resettlement of
Ukrainians in the USSR in 1944–1946 from ethnic lands that became part of the Polish state in
the postwar period was carried out by force without regard to the will of the local population. The
displacement of huge masses of Ukrainians and Poles was associated with the incredible human
suffering of a spiritual, psychological and material nature, which still makes itself felt in the minds
of hundreds of thousands of deported people. Despite the plans of the Soviet authorities to send
the bulk of those displaced from Kholm, Nadsiannia and Lemkivshchyna to the eastern regions of
Ukraine, in the early 1950s in six western regions of the Ukrainian SSR (Volyn, Drohobych, Lviv,
Rivne, Stanislav, Ternopil) found permanent residence 98,651 families of migrants from Poland,
almost 80% of their total number.
