Розглядається взаємодія в текстах science-fiction С. Лема різних культурних горизонтів: усталеного в англомовній науково-фантастичній літературі моделювання фікційного інопланетного світу як поля еволюції культури, співвідносної із земною; рецепції античного світобачення у слов’янському науково-фантастичному дискурсі другої половини ХХ ст.; проблемного поля комунікації людина – штучний інтелект, де затрачаються опозиції національних елементів. У залежності від того, яка зі згаданих культурних проекцій набуває переваги, „марсіанський міф” у творчості письменника проходить шлях від адаптації до деструкції на користь оновлення античного відчуття зв’язків людина – світ.
In the article the author analyses different cultural horizons interpretations in science fiction by S. Lem: established in English belletristic modeling of the fictional space world as a field of culture evolution coincided with the earth culture; as well as the reception of antique outlook in Slavonic fictional literary discourse of the second part of the 20th century; and also problematic sphere of communication in a man – artificial intellect relations, in which opposition of national features disappear. Dependently which named cultural projection is predominant „Martian myth” in creativity of the writer develops from mere adaptation to absolute deconstruction for the benefit of renovation of the antique sense of a man – the world relations.