Критико-аналітичний компонент у дискурсі історико-філологічних студій ХІХ ст.: текстотворення і прагматика

Abstract

У статті пропонується комплексна лінгвопрагматична характеристика текстів критико-аналітичного спрямування — так званих розборів, які у складі славістичного дискурсу другої половини ХІХ ст. репрезентували динамічні норми рецензування. Аналіз ґрунтується на наукових працях цього типу, авторами яких були О. О. Потебня, Ватрослав Ягич, І. І. Срезневський, П. О. Лавровський, О. Ф. Бичков, П. Ф. Фортунатов, М. П. Дашкевич та інші відомі славісти ХІХ ст. Тексти-розбори розглядаються з позицій сучасного дискурсивного аналізу в аспекті текстотворення та прагматики, характеризуються основні комунікативні стратегії.

The paper deals with the text type of a razbor «an analytical book review», which represents the dynamic norms of the book reviewing activity in the area of Slavic studies in the second part of XIX c. Among the authors of these analytical works it should be noted A. А. Potebnya, I. I. Sreznevski, Vatroslav Jagic, P. A. Lavrovski, F. F. Fortunatov, N. P. Dashkevich and others. The razbor’s were rather vast works of critical and analytical content (their scope could be up to 80–100 pages), which were published in various ways including a single issue. Some of them are still considered as significant works which had a crucial influence on the Slavic studies in XIX c. The razbor’s of this period are examined in the perspective of discourse analysis covering such aspects as text-formation and pragmatics. The study of text-formation aims to identify the main parameters of a razbor as a text of analytical and critical type and to reveal the factors, which cause the variability of its structure. The main procedure principle which determines text-formation of razbor’s is realized by a set of operations in order to segment, to analyze, to criticize and to qualify a philological work. It is shown that the razbor’s procedure principle is characterized by a specific cognitive frame which can put cognitive hedges and restrict the perspective during the consideration of the work. The pragmatic peculiarities of these texts are defined by the main communicative strategies (information and characterization) and also discursive forms in which these strategies are realized (complex syntactical structures expressing some dominant idea).