У статті розглядаються основні тенденції номінативно-аксіологічної переорієнтації в розвитку
лексико-фразеологічного складу, системи словотворчих засобів та арсеналу стилістичних
засобів української мови кінця XX— початку XXI ст., яка відбувається насамперед у суспільно-
політичній та суспільно-економічній тематичних сферах. Вони полягають в
орієнтуванні, з одного боку, на нове, критичне осмислення попередньої системи соціально-
політичних і морально-духовних цінностей суспільства, а з другого, — на формування нової
системи суспільних цінностей: це, по-перше, актуалізація традиційних і «загальнолюдських»
соціальних, моральних, духовних орієнтирів і пріоритетів, по-друге, відродження і посилення
мовної репрезентації національно-державних аспектів України і, по-третє, рівняння на «європейські» та «світові» цінності.
The article focuses on the main tendencies of nominative and axiological reorientations in
the development of lexical-phraseological structures, of word-building means systems, and of a stylistic
means stock in the Ukrainian language of the late 20th — early 21st century, that occurring
mainly in socio-political and socio-economic thematic spheres. They consist in orienting, on the one
hand, to new, critical comprehension of the previous system of socio-political, moral and cultural
values of a society, and, on the other hand, to forming a new system of social values: it is, first, an
actualization of traditional and «common to all mankind» social, moral, cultural landmarks and
priorities, secondly, rebirth and strengthening of nation-state Ukraine aspects language representation,
thirdly, emulation of «European» and «world-wide» values.
