У статті на основі огляду програмних документів з розвитку Донецької та Луганської областей проаналізовано недоліки державних стратегій економічного розвитку Донецької та Луганської областей як старопромислового регіону, виявлено основні недоліки регуляторної політики з точки зору зростання трансакційних витрат, а також запропоновано модифіковані формули для удосконалення інвестиційно-фінансових розрахунків, здійснюваних підчас обґрунтування інвестиційних проєктів, з метою формування сприятливого інвестиційного середовища у старопромисловому регіоні.
Зроблено оцінку змін інвестиційного середовища та зміни ролі промисловості як провідного виду економічної діяльності. Визначено низку упущень у формуванні сприятливого інвестиційного клімату та слабких місць у державних програмах регіонального розвитку. Визначено перелік суб’єктів спеціального режиму інвестиційної діяльності у старопромислових регіонах. На підставі складових рейтингу ведення бізнесу за міжнародними порівняннями встановлено негативні тенденції у формуванні бізнес-клімату в Україні. Доведена необхідність коригування стандартного набору заходів, які мають забезпечити ефективне запровадження ТПР у межах Донецької та Луганської областей. Обґрунтовано необхідність урахування трансакційних витрат при розрахунку загальновідомих показників, що слугують критеріями доцільності реалізації інвестиційних проєктів.
В статье на основе обзора программных документов по развитию Донецкой и Луганской областей проанализированы недостатки государственных стратегий экономического развития Донецкой и Луганской областей как старопромышленного региона, выявлены основные недостатки регуляторной политики с точки зрения роста трансакционных издержек, а также предложены модифицированные формулы для усовершенствования инвестиционно-финансовых расчетов, осуществляемых при обосновании инвестиционных проектов, с целью формирования благоприятной инвестиционной среды в старопромышленном регионе.
Произведена оценка изменений инвестиционной среды и изменения роли промышленности как ведущего вида экономической деятельности. Определен ряд упущений в формировании благоприятного инвестиционного климата и слабых мест в программах регионального развития. Определен список субъектов специального режима инвестиционной деятельности в старопромышленных регионах. На основе составляющих рейтинга ведения бизнеса по международным сравнениям установлены негативные тенденции в формировании бизнес-климата в Украине. Доказана необходимость корректировки стандартного набора мероприятий, обеспечивающих эффективное внедрение ТПР в пределах Донецкой и Луганской областей. Обоснована необходимость учета трансакционных издержек при расчете общеизвестных показателей, которые служат критериями целесообразности реализации инвестиционных проектов.
Based on the review of program documents on the development of Donetsk and Luhansk regions, the article analyzes the shortcomings of the state strategies of economic development of Donetsk and Luhansk regions as an old-industrial region. Identified the main shortcomings of regulatory policy in terms of increasing transaction costs, and proposed modified formulas for improving the investment and financial calculations carried out during the justification of investment projects, in order to create a favorable investment environment in the old industrial region.
An assessment of changes in the investment environment and changes in the role of industry as a leading type of economic activity. A number of shortcomings in the formation of favorable investment opportunities and weaknesses in state regional development programs have been identified. The list of subjects of the special regime of investment activity in the old industrial regions is revealed. On the basis of the components of the rating of doing business according to international comparisons, negative trends in the formation of the business climate in Ukraine have been identified. The need to adjust the standard set of measures to ensure the effective implementation of TPD within Donetsk and Luhansk regions has been proved. The necessity of taking into account transaction costs when calculating well-known criteria for the feasibility of investment projects is substantiated.
