Impact of coronavirus on the state of food security and treatment of medical waste

Abstract

The article focuses on the results of a new analysis conducted by the World Bank, according to which the COVID-19 pandemic threatens not only economic development, but also the achievements of the last decade in the fields of health and education, environmental protection. Examples of slowing down economic activity through the introduction of quarantine and reducing the anthropogenic impact on the environment are given. Crises such as epidemics and economic downturns usually divert attention from global environmental issues. The authors of the article argue that in the future, advocates of sustainable environmental development, renewable energy and conscious consumption will need to make even greater efforts to prevent society from rolling back to dirty technologies, and for funding and public support they will need to demonstrate how the same Climate change corresponds to today's problems. It has been proven that the slowdown in economic activity due to the epidemic is a serious challenge to the environment, on the one hand, and opportunities – on the other. After a recession and reduced emissions, there is usually a rapid increase. States are investing heavily in large-scale production and infrastructure projects to quickly create jobs and emerge from the crisis. It is now extremely important that these investments take place on the principles of sustainable development. It is impossible to allow the construction of new coal-fired CHPs, disposable plastic plants, and the development of new oil fields. Also in this article, the authors analyze two key aspects of the impact of COVID-19 on the economy, environment and society: geospatial aspects of food security and the accumulation of problems in the field of medical waste. The importance of the former is recognized at the highest level, and the ideologue of its solution – the UN World Food Program – became the 2020 Nobel Laureate. At the same time, the main environmental commandment "reuse, recycle, reduce" in a pandemic does not work. Everyone buys medical masks, although their effectiveness has been proven to protect healthy people from the virus for a short period of time (masks should be changed every two hours and worn if you are near an infected person or have symptoms of the virus yourself). It is already known that South Korea, followed by the EU, is developing a plan of green economic incentives to overcome the crisis. The UN is urging other countries to make sure their post-crisis investments are climate-friendly. Ukraine should follow suit, creating environmental and economic recovery plans now. In particular, it is important to support green business and reorient dirty production, as well as look for optimal ways to handle medical waste.

Статтю присвячено результатам аналізу, проведеного Світовим банком, згідно з яким пандемія COVID-19 ставить під загрозу не тільки економічний розвиток, але й досягнення останнього десятиліття в галузях здоров’я та освіти, охорони довкілля. Наведено приклади сповільнення економічної активності у зв’язку із введенням карантину та зниження антропогенного впливу на навколишнє природне середовище. Зазначено, що кризи на кшталт епідемій та економічний спад відвертають увагу від глобальних екологічних проблем. Наголошено, що надалі прихильникам сталого екологічного розвитку, відновлювальної енергетики та свідомого споживання потрібно докладати ще більших зусиль, щоб не допустити повернення суспільства до брудних технологій, а для фінансування та суспільної підтримки – показати, як зміни клімату кореспондуються із сьогоднішніми проблемами. Доведено, що сповільнення економічної діяльності внаслідок епідемії – це серйозний виклик для охорони довкілля, з одного боку, та можливості – з іншого. Після рецесії та зниження викидів, як правило, відбувається швидке зростання. Держави посилено інвестують у великі виробничі та інфраструктурні проєкти, щоб прискорити процес створення нових робочих місць та виходу з кризи. Вказано на важливість інвестування відповідно до принципів сталого розвитку, зокрема недопущенні будівництва вугільних ТЕЦ, заводів з виробництва одноразового пластику, розроблення нових родовищ нафти. Проаналізовано два ключові аспекти впливу COVID-19 на стан економіки, екології та соціуму: геопросторова продовольча безпека та нагромадження проблем у сфері медичних відходів. Вагомість першої визнано на найвищому рівні, а ідеолог її вирішення – Всесвітня продовольча програма ООН – є Нобелівським лауреатом 2020 року. В той же час досліджено, що головна екологічна заповідь – зменшити, повторно використати, переробити (reduce, reuse, recycle) – в умовах пандемії не реалізується. Усі купують медичні маски, хоча їх ефективність доведена для захисту здорових людей від вірусу протягом короткого часового періоду (маски потрібно міняти кожні дві години, а носити за умови наявності симптомів вірусу або перебування поруч із зараженими особами). Зазначено, що Південна Корея та ЄС розробляють план зелених економічних стимулів для виходу з кризи, ООН закликає інші країни переконатися, що їхні посткризові інвестиції є дружніми щодо клімату. Акцентовано на доцільності наслідування цього прикладу в Україні, розробляючи екологічні та економічні плани виходу з рецесії вже зараз. Зокрема, важливо підтримувати зелений бізнес, переорієнтовувати так зване брудне виробництво, а також здійснювати пошук оптимальних шляхів поводження з медичними відходами.