Сволок у хаті чинбаря Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історичний, мистецтвознавчий, історіографічний огляд

Abstract

Мета статті – висвітлити історію музеєфікації сволока Сазонта Грабовського в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Розглянути професійну та меценатську діяльність Сазонта Грабовського на посадах Запорізького кошового писаря, писаря Київського полку, Козелецького сотника наприкінці ХVІІ – на поч. ХVІІІ ст. Охарактеризувати художньо-орнаментальні особливості сволоку, матеріал, техніку виготовлення. Наукова новизна полягає в тому, що вперше комплексно розглянуто історію музеєфікації унікального музейного артефакту. Методи дослідження добиралися відповідно до поставленої мети. Використання методів джерелознавчого аналізу сприяло систематизації первинної інформації, а використання системного методу дозволило всебічно дослідити заявлену проблематику. Приділена увага історичному, історіографічному, мистецтвознавчому аспектам проблеми. Зроблено висновок про унікальність сволоку Сазонта Грабовського, необхідність його збереження та подальшого дослідження певних аспектів його функціонування в різні історичні періоди.

The purpose of the publication is to shed light on the history of musefucation of the «svolok» of Sozant Grabovskiy at the Museum of Folk Architecture And Life Of The Middle Dnieper of The National Historical and Ethnographical Reserve «Pereyaslav». To consider the Sozant’s Grabovskiy professional and patronage activity as a main clerk of Zaporizhzhia, Kyiv regiment, and centurion of Kozelets at the end of XVII – the begging of XVIII c. To characterize the artistical and ornamental features, material and the manufacturing technology of the «svolok». Scientific novelty is that the artifact was firstly considered comprehensively with it’s history. The methods of the research is unique, due to the purpose. The use of methods of source analysis contributed to the systematization of primary information, and the use of a systematic method allowed a comprehensive study of the stated issues. Historical, graphical, artistical methods are under consideration. In this article we made the conclusion about the uniqueness of the Sozant’s Grabovskiy svolok, the necessity of its preservation and future discovering of different aspects of its functioning in different periods of the history.