Показати простий запис статті
dc.contributor.author |
Горобець, І. |
|
dc.contributor.author |
Мартинов, А. |
|
dc.date.accessioned |
2022-01-13T12:03:38Z |
|
dc.date.available |
2022-01-13T12:03:38Z |
|
dc.date.issued |
2021 |
|
dc.identifier.citation |
Культурний спадок європейської цивілізації як предмет наукового аналізу / І. Горобець, А. Мартинов // Сіверянський літопис. — 2021. — № 5. — С. 183-190. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
2518-7430 |
|
dc.identifier.other |
DOI: 10.5281/zenodo.5733157 |
|
dc.identifier.uri |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182674 |
|
dc.description.abstract |
У статті висвітлюються існуючі підходи до теоретико-методологічного осмислення проблем дослідження культурного спадку європейської цивілізації. Метою статті є аналіз основних
епістемологічних тенденцій дослідження європейського цивілізаційного культурного спадку. Методологічну основу статті становить цивілізаційний аналіз. Наукова новизна полягає в систематизації концептуальних здобутків різних науковців, які дотримуються цивілізаційного підходу до вивчення європейського культурного спадку. На початку ХІХ ст. загострилася конкуренція між німецькомовним та слов’яномовним європейськими культурними ареалами. М. Данилевський у класичній праці «Росія і Європа» концептуалізував соціокультурні відмінності двох європейських світів. Автор наголосив на їхньому рівноправ’ї з погляду історичного розвитку. Оригінальним є науковий підхід О. Шпенглера, який довів песимістичну тезу про занепад європейської культури, яка вироджується в цивілізацію. У ХХ ст. цивілізаційна парадигма успішно розвивається. А. Тойнбі,
Ф. Бродель, І. Валлерстайн розширили теоретико-методологічні засади дослідження цивілізацій.
Зазначені автори показали діалектику взаємовпливів глобальних і локальних процесів. Суттєвий
внесок у методологію компаративного аналізу соціокультурних цивілізаційних цінностей зробив
класик соціологічної думки М. Вебер. Він розробляв методологію та збирав цікавий фактичний матеріал для порівняння трудової етики різних світових релігій, що й досі є актуальною проблемою історичної соціальної глобалістики. У висновках зазначається, що на початку ХХІ ст. культурний спадок європейської цивілізації став глобальним. Це відбулося великою мірою й завдяки тривалому
глобальному домінуванню Британської імперії. Вихід Великої Британії з Європейського Союзу є не
стільки свідченням «сутінок Європи», скільки доказом дуальності англосаксонського та романо-германського культурного спадку Європейської цивілізації. На подальше детальне дослідження заслуговує проблема ретельної розробки методології компаративного аналізу соціокультурних особливостей різних цивілізацій. Також доцільно розробляти теоретичні засади історичної соціальної глобалістики та перевіряти їх на конкретному історичному та соціологічному матеріалах. Зокрема це стосується аналізу соціальних механізмів, які забезпечують відтворення в історичному часі певних локальних цивілізацій, темпу їх розвитку, специфіки функціонування та розвитку. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
The article highlights existing approaches to the theoretical and methodological comprehension of
the problems of researching the cultural heritage of European civilization. The purpose of the article is to
analyze the main epistemological trends in the study of European civilization cultural heritage. The methodological
basis of the article is a civilization analysis. The scientific novelty of the article is to systematize
the conceptual achievements of various scientists who adhere to a civilization approach to the study of
European cultural heritage. At the beginning of the nineteenth century, competition between the Germanspeaking
and Slavic cultural areals intensified. M. Danilevsky in classical work «Russia and Europe» conceptualized
the sociocultural differences between two European worlds. The author emphasized their equivalence
in terms of historical development. The scientific approach of O. Shpengler is very original. He
proved a pessimistic thesis on the decline of European culture, which is degenerate in civilization in the XX
century, a civilization paradigm develops successfully. A. Toynbi, F. Brodel, I. Vallerstain expanded the
theoretical and methodological principles of civilization research. These authors showed dialectics of mutual
influences of global and local processes. Significant contribution to the methodology of comparative
analysis of sociocultural values of civilization was made by the classic of sociological thought Max Weber.
He developed a methodology and collected an interesting actual material for comparing the labor ethics of
various world religions, which is still an urgent problem of historical social globalistics. The conclusions
of the article state that in the early ХХІ century, the cultural legacy of European civilization became global.
Not least this happened due to the long global domination of the British Empire. The Great Britain
Exit from the European Union is not so much evidence of «Twilight Europe», as evidence of the Duality of
the European Anglo-Saxon and Romano-Germanic cultural heritage of European civilization. For the further
detailed study deserves the problem of careful development of a methodology for comparative analysis
of socio-cultural features of various civilizations. It is also advisable to develop the theoretical principles
of historical social globalistics and check them on specific historical and sociological materials. In particular,
it concerns the analysis of social mechanisms that provide reproduction in the historical time of certain
local civilizations, the pace of their development, the specifics of functioning and development. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk |
uk_UA |
dc.publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
uk_UA |
dc.relation.ispartof |
Сiверянський літопис |
|
dc.subject |
Матеріали конференції |
uk_UA |
dc.title |
Культурний спадок європейської цивілізації як предмет наукового аналізу |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Сultural Heritage of European Civilization as a subject of scientific analysis |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |
dc.status |
published earlier |
uk_UA |
dc.identifier.udc |
94(4)«192/199» |
|
Файли у цій статті
Ця стаття з'являється у наступних колекціях
Показати простий запис статті