"Малоросійський" Іллінський скит на Афоні та його зв’язки з українським козацтвом у другій пол. XVIII ст.

Abstract

У статті розглянуто історію заснування та розвитку на Афоні «малоросійського» Іллінського скиту, заснованого в 1757 році українським старцем, духовно-культурним діячем та письменником Паїсієм Величковським. Досліджено роль і значення цієї обителі в історії як українського чернецтва на Афоні, а й усієї святогірської чернечої спільноти XVIII століття. Проаналізовано національний склад серед ченців Іллінського скиту та їхні зв’язки з українським козацтвом, розглянуто листування Паїсія Величковського з кошовим отаманом Запорозької Січі Петром Калнишевським. Наголошено, що Іллінський скит був важливим духовно-культурним центром української козацької еміграції XVIII століття, остаточно увібравши риси «малоросійської» обителі, де після ліквідації Запорозької Січі в основному подвизалися колишні запорозькі козаки з Задунайської Січі й Кубані.

The article considers the history of the foundation and development of the “Malorosian” (Ukrainian) skete (hermitage) of St. Elijah on Mount Athos. The hermitage was founded in 1757 by a Ukrainian hermit, later well-known writer, spiritual and cultural figure Paisiy Velichkovsky. The role and significance of this abode in the history of both Ukrainian monasticism on Mount Athos and the entire Svyatogorsk monastic community of the 18th century have been researched. This study reveals the ethnic composition among the monks of the skete of St. Elijah and their connections with the Ukrainian Cossacks. To illustrate this, the correspondence of Paisiy Velichkovsky with Peter Kalnyshevsky, the last Kish otaman of the Zaporizhzhya Sich was analysed. The article argues that the skete of St. Elijah was an important spiritual and cultural center of the Ukrainian Cossack emigration of the 18th century. This hermitage was considered to be a “Malorosian” (Ukrainian) abode where the former Zaporozhian Cossacks from the Transdanubian Sich and the Kuban moved after the final liquidation of the Zaporozhian Sich.