Фунеральна культура ранньомодерного українського соціуму: історіографія проблеми

Abstract

У статті комплексно розглядається історіографія фунеральної культури ранньомодерного українського соціуму, основні напрями та тенденції розвитку цієї проблематики в сучасній європейській історіографії, зокрема, у польській, де вона стала особливо популярною в останні десятиліття, а також у литовській та білоруській. Наголошується на її міждисциплінарному характері і зацікавленості фахівців різних галузей науки: літературознавців, етнографів, істориків мистецтва і літератури, мовознавців, теологів, археологів, антропологів, археоботаніків, мікробіологів. Під час роботи застосовано системний аналіз та компаративний методи дослідження. Утім ця тематика, така популярна в європейській історіографії, викликає порівняно менший інтерес у вітчизняних істориків. Існуючі поодинокі дослідження pompa funebris стосуються переважно представників правлячої еліти (магнатерії, шляхти, духовенства, козацької верхівки доби Гетьманщини) і далеко не вичерпують даної теми. Попри те, що все більшу популярність у зарубіжній історіографії завойовують дослідження і публікація тестаментів – актів останньої волі, в українській історіографії представлено порівняно малу кількість праць істориків, які на підставі аналізу цих джерел розкривають духовний світ, матеріальну культуру, суспільні та родинні зв’язки, побут тогочасних жителів міст і т. п. У зв’язку з цим наприкінці статті пропонується перелік тем, які видаються перспективними: поховальні церемонії городян, прояви побожності і доброчинна / харитативна діяльність, уявлення тогочасних людей про сакральне, сприйняття святощів, есхатологічні страхи, матеріальна та релігійна культура українського ранньомодерного соціуму та ін.

The article offers an interdisciplinary overview of the historiography of the funerary culture of the early modern Ukrainian society, as well as the main directions and trends in the research on the issue in contemporary European historiography, including Lithuanian, Belarusian, and Polish, where it has gained popularity over the last couple of decades. Particular attention is paid to the interdisciplinary nature of research, drawing in researchers from various fields, including literary scholars, ethnographers, historians of art and literature, linguists, theologians, archaeologists, anthropologists, archeobotanists, and microbiologists. The researches adopt systems analysis and methods of comparative studies. Popular in European historiography, this issue has attracted comparatively less interest from Ukrainan historians. Sporadic studies of pompa funebris deal primarily with representatives of the ruling elites (magnates or Cossack officers of the Hetmanate era), szlachta, and the clergy, which does not exhaust the topic. Studies and publications of testaments and last wills are increasingly popular in foreign historiography; nevertheless, Ukrainian historiography features relatively few works that analyze the spiritual life, material culture, social and familial ties and the quotidian life of urban residents based on these sources. To that end, the conclusion of the present article features a list of topics that could yield significant discoveries, including urban residents’ funerary rites, signs of piety and charitable work, beliefs about the sacred, perceptions of sacred rituals, eschatological anxieties, and material as well as religious culture of the early modern Ukrainian society.