Статтю присвячено дослідженню специфіки зображення регіону Східної
Європи в програмах основних політичних сил Німеччини на парламентських
виборах 2017 року. Позиції партій охарактеризовано згідно з офіційними результатами виборів до Бундестагу 2017 року. Проаналізовано передвиборчі програми шести партій, яким вдалося подолати прохідний бар’єр.
Актуальними аспектами зовнішньополітичного дискурсу напередодні парламентських виборів залишалися анексія Криму і війна на сході України, Мінські домовленості та антиросійські санкції. Християнсько-демократичний союз /
Християнсько-соціальний союз на чолі з федеральною канцлеркою А. Меркель
вважає одним із найважливіших завдань східної політики врегулювання
російсько-українського збройного конфлікту, яке має проходити не у воєнній, а
виключно дипломатичній площині. Позиція ХДС / ХСС загалом узгоджується з
положеннями передвиборчих програм Вільної демократичної партії та “Союзу
90 / Зелених”, які залишаються одними з найбільш послідовних прихильників
України. Представники Соціал-демократичної партії Німеччини вважають, що в
майбутньому Україна повинна стати “містком” між Росією та Заходом, а також акцентують увагу на необхідності скасування антиросійських санкцій за умови суттєвого поступу в реалізації Мінських домовленостей. Ультраправа
“Альтернатива для Німеччини” та посткомуністи з партії “Лівих” утрималися від оцінки російсько-українського збройного конфлікту. Натомість вони активно виступають за скасування антиросійських санкцій, а передумовою
тривалого миру на території Європи вважають насамперед розрядку у відносинах із Російською Федерацією.
У висновках зазначається, що всі учасники “великої коаліції”, яку було сформовано за підсумками федеральних виборів 2017 року, поділяють погляди федеральної канцлерки на врегулювання російсько-українського конфлікту політико-дипломатичними засобами. Також одностайними виявилися позиції учасників коаліції щодо антиросійських санкцій. Цей факт дає підстави сподіватися
на подальшу активну участь ФРН у врегулюванні російсько-українського збройного конфлікту.
The article covers the specific depiction of Eastern Europe in the programs of the
main political forces in parliamentary elections in Germany 2017. The positions of the
parties according to the official results of the election to the Bundestag 2017 were
described. The election programs of the six parties that managed to overcome the
barrier were analyzed.
Annexation of Crimea, the war in eastern Ukraine, Minsk agreements and anti-
Russian sanctions were the important aspects of foreign policy discourse on the eve of
parliamentary elections. Christian Democratic Union / Christian Social Union led by
the Federal Chancellor A. Merkel considers the settlement of the Russian-Ukrainian
armed conflict through not military, but solely diplomatic efforts as one of the biggest
challenges of eastern policy. The position of the CDU / CSU in general is conformed
to the provisions of election programs of the Free Democratic Party and “Alliance 90
/ The Greens,” which still are among the most consistent supporters of Ukraine.
Representatives of the Social Democratic Party of Germany believe that in future
Ukraine should become a “bridge” between Russia and the West, and emphasize the
need to abolish the anti-Russian sanctions if the significant progress in the implementation
of the Minsk agreements will be made. Extreme right “Alternative for
Germany” and the post-communists from “The Left” party refrained from assessing
the Russian-Ukrainian armed conflict. Instead of it, they actively advocate the
abolition of anti-Russian sanctions, and consider detente in relations, especially with
Russia, as a precondition for lasting peace in Europe.
In the conclusions it is stated that all members of the “big coalition”, which was
formed following the results of the federal election of 2017, share views of the
Chancellor on the settlement of the Russian-Ukrainian conflict by political and
diplomatic means. In addition, the participants of the coalition were in agreement
about the anti-Russian sanctions. This fact gives the reason to hope for subsequent
active participation of Germany in resolving the Russian-Ukrainian armed conflict.
