Інститут попечительства як форма участі громадськості в управлінні гімназіями України (перша половина ХІХ ст.)

Abstract

На основі аналізу нормативно-правових актів визначено правовий статус почесних попечителів гімназій України у 1828–1864 рр., розкрито принципи їх діяльності, загальне місце в системі освіти Російської імперії. Суттєву увагу акцентовано на специфіці їх компетенції (контроль за розвитком навчальних закладів, опікування їх матеріальним становищем, участь у засіданнях гімназійної ради) та доброчинних ініціативах. Визначено основні форми діяльності почесних попечителів, спрямовані на матеріальну підтримку вихованців середніх шкіл: будівництво пансіонів, призначення стипендій, звільнення від плати за навчання та надання фінансової допомоги. Інститут почесних попечителів набув чіткої форми з огляду на ретельну нормативно-правову базу, яка демонструвала прояви децентралізації, заохочення громадської ініціативи, забезпечення певної автономії у навчальному процесі.

Legal status honorary trustee of the gymnasium of Ukrainian in 1828–1864, the principles of their organization and activity, their place in the educational system of the Russian Empire are defined on the basis of legislation. Main attention is paid of their competence (control over the educational institutions activities; concern for the material welfare of institution; participation in meetings of gymnasium council) and charitable initiatives. The main forms of the activity of honorary trustee aimed at financial support of the students of secondary schools: building of boarding houses, appointing of scholarships, exemption from tuition fees and providing of financial aids were considered and analyzed. The honorary trustee acquired a definite forms precisely due to a thorough normative and legal base: decentralization, encouragement of public initiative, providing of a certain autonomy in educational process.