Метою статті є висвітлення на основі архівних матеріалів та інших джерел життя і діяльності архієпископа Івана Павловського як будівничого УАПЦ
на Чернігівщині, а також з’ясування впливу цього архієрея на становлення і
утвердження автокефальної церкви на теренах нашого краю. Методи дослідження добрані відповідно до мети. У статті використані загальнонаукові методи опису та аналізу, а також історико-генетичний метод. Наукова новизна
роботи полягає у висвітленні тих питань діяльності архієпископа УАПЦ Івана
Павловського на Чернігівщині протягом 1920-х років, що здебільшого перебували
поза увагою дослідників. На основі архівних матеріалів та інших джерел здійснена оцінка діяльності архієпископа Івана Павловського та проаналізований його вплив на становлення УАПЦ. Висновки. Згідно з архівними документами
Іван Павловський був архієпископом Чернігівщини з 17 вересня 1922 до 1 грудня
1926 рр., тобто понад чотири роки. Проведений аналіз документів засвідчив,
що за цей час він наполегливою працею перетворив Чернігівщину на потужний
релігійний центр українських автокефалістів, а Борисоглібський собор м. Чернігова на кафедральний храм Чернігівської єпархії УАПЦ. Також своєю релігійною діяльністю Іван Павловський підносив національну свідомість та гідність українського народу. Саме тому радянська влада, яка боялася відновлення незалежної Української держави, доклала всіх зусиль для знищення цього вірного сина Української Церкви.
The purpose of the article is to uncover life and activity of Archbishop Ivan
Pavlovskyi, a builder of the UAOC in Chernihiv region, on the basis of archival
materials and other sources, as well as to clarify the influence of this bishop on the
formation and establishment of the autocephalous church in our region. The research
methods are corresponded to the purpose of the work. Historical-genetic method and
the method of analysis are the main methods of the article. The scientific novelty of
the work lies in the coverage of those issues of the activity of the UAOC Archbishop
Ivan Pavlovskyi in the Chernihiv region during the 1920s, which were mostly still out
of sight of researchers. On the basis of archival materials and other sources, an
assessment of the activitiy of the Chernihiv Bishop Ivan Pavlovskyi is given and its
influence on the formation of the UAOC is analyzed. Conclusions. According to
archival documents, Ivan Pavlovskyi was the archbishop of Chernihiv region from
September 17, 1922 to December 1, 1926, that is for more than four years. The analysis
of documents showed that during this time he turned Chernihiv region into a
powerful religious center of Ukrainian autocephaly, and the Saints Boris and Hlib
cathedral in Chernihiv became a cathedral of the Chernihiv eparchy of the Ukrainian
Autocephalous Orthodox Church. Ivan Pavlovskyi also raised the national consciousness
and dignity of the Ukrainian people through his religious activities. That is
why the Soviet government, which feared the restoration of an independent Ukrainian
state, made every effort to destroy this faithful son of the Ukrainian Church.
