Мета дослідження полягає в історіографічному аналізі праць, присвячених
пам’яткам кам’яної сакральної архітектури Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», що внесені до Державного реєстру нерухомих
пам’яток України. До них належать Вознесенський собор (1700 р.), Михайлівська церква (1750 р.) та дзвіниця з трапезною Михайлівської церкви 1747 р. До
уваги також було взято дзвіницю Вознесенського собору (1770–1776 рр.), яка
перебуває на балансі Переяславської ОТГ і є невід’ємною частиною комплексу
пам’яток Вознесенського монастиря (1700–1776 рр.). У статті проаналізовано
та систематизовано наукові публікації, у яких розглянуто цю проблематику,
створені впродовж 1954–1991 рр.
Методологічну основу дослідження становлять принципи наукового об’єктивізму, комплексності, системності та історизму, а також загальнонаукові
та історичні методи. Їх застосування дозволило сформувати дослідницьку логіку та цілісне структуроване бачення процесів наукового вивчення кам’яної сакральної архітектури НІЕЗ «Переяслав» у цей період, а також окреслити основні тенденції осмислення наукового доробку дослідників і представити комплексний аналіз літератури.
Наукова новизна. Ця розвідка є першою спробою аналізу рівня дослідженості пам’яток сакральної архітектури НІЕЗ «Переяслав», базованого на огляді наукової літератури зазначеного періоду.
Висновки. Аналіз літератури з порушеної проблематики свідчить про наявність малої кількості спеціалізованих праць, у яких розглянуті питання, пов’язані із названими сакральними спорудами, що вказує на відсутність наукового
інтересу до них, як до об’єктів окремих досліджень. Натомість існує велика
кількість публікацій різного тематичного спрямування, де в різному контексті
вони згадуються. Окрім цього, коротку інформацію про них подано у виданнях,
що стосуються обліку, збереження та каталогізації пам’яток архітектури, а також в енциклопедіях.
The purpose of study lies in historiographic analysis of the works dedicated to
the stone sacred architecture monuments of the National Historical and Ethnographic
Reserve «Pereyaslav», which are included in the State Register of Immovable Monuments
of Ukraine. These monuments includes the Ascension Cathedral (1700),
St. Michael's Church (1750) and the bell tower with the refectory of St. Michael's
Church (1747). The bell tower of the Ascension Cathedral (1770–1776) was also taken
into account. This belfry is on the balance of Pereyaslav UTC and is an integral part
of the complex of monuments of the Ascension Monastery 1700–1776.
The article also analyzes and systematizes scientific publications created during
1954–1991, which consider this issue.
The methodological basis of the study are the principles of scientific objectivity,
complexity, systematization and historicism, as well as general scientific and historical
methods. Their application allowed to form a research logic and a holistic structured
vision of the processes of scientific study of stone sacred architecture of the National
Historical and Ethnographic Reserve «Pereyaslav» in this period. In addition, these
principles and methods allowed to outline the main tendentions in understanding
the scientific achievements of researchers and present a comprehensive analysis of the
literature.
Scientific novelty. This exploration is the first attempt to analyze the level of evidence
of monuments of sacred architecture of the National Historical and Ethnographic
Reserve «Pereyaslav», based on a review of the scientific literature of this
period.
Conclusions. The analysis of the literature on this issue shows the presence of a
small number of specialized works, which address issues related to these sacred buildings.
This is indicates a lack of scientific interest in them as objects of individual
research.
