Відкриття приватних гончарно-черепичних майстерень на Полтавщині за допомогою кредитування (1904–1916 рр.)

Abstract

Актуальність дослідження полягає у використанні для сучасної практики досвіду Полтавського губернського земства, що проявився у фінансовій підтримці кустарного виробництва, особливо гончарного, яке вирізнялося земством в окрему категорію. Мета дослідження – розкрити поетапне впровадження Полтавським губернським земством заходів із підтримки кустарної промисловості за напрямами: банківський промисловий кредит, що виділяв Державний банк, однак не всі виробники могли ним скористатися; другий – відпрацьований механізм державного фінансування гончарних навчальних закладів; третій – утворення кас взаємодопомоги, кредитних товариств. Активне їх зростання простежувалося у Роменському, Костянтиноградському, Гадяцькому, Зіньківському, Миргородському повітах. Такі форми фінансової підтримки вирішували виробничі проблеми більшості гончарів губернії. Методологічною основою роботи є сукупне застосування загальнонаукових принципів історизму, об’єктивності, системності. Наукова новизна. Уперше в українській етнології на основі використання наукових джерел комплексно проаналізовано специфіку роботи земських установ, організацій, що сприяли практичній реалізації концептуальних напрямів діяльності Полтавського губернського земства в частині фінансової підтримки вогнетривкого будівництва шляхом надання доступних кредитів. Висновки. Аналізуючи вищевикладене в питаннях діяльності Полтавського губернського земства, губернської управи, простежується чітке планування роботи, оперативність у діях, актуальність і злободенність прийнятих рішень, глибока обізнаність зі справою на місцях, цілеспрямованість у досягненні мети. Кредитні товариства розглядалися земством не лише як фінансова взаємодопомога, а ще й як гарант діяльності її членів. Полтавське губернське земство могло виступити поручителем виконання її членом зобов’язань перед організаціями, що виготовляли знаряддя праці, які використовувалися в кустарному виробництві. Позитивним було й те, що фінансові можливості кредитних товариств не обмежувалися власними коштами її членів. Вони могли на договірних умовах залучити кредити банків, кошти на розвиток кустарної справи з Державного банку. Утворення земством мережі кредитних організацій сприяло розвитку кустарних промислів, особливо гончарного, інтенсивному виробництву екологічно чистих керамічних вогнетривких матеріалів, підвищенню економічного потенціалу губернії.

The relevance of research lies in the importance of usage experience of the Poltava Provincial Zemstvo for modern practice. This experience manifested itself in the financial support of artisanal production, especially pottery, which differed by zemstvo in a separate category. The purpose of the article is to reveal the gradual implementation of measures to support the handicraft industry by the Poltava Provincial Zemstvo in the following areas: bank industrial credit provided by the State Bank, however, not all producers could use it; the second is a well-established mechanism of state funding for pottery schools; the third is the formation of mutual funds, credit unions. Active growth of these unions and schools was observed in Romensky, Konstantinogradsky, Gadyatsky, Zinkivsky, Myrhorod counties. Such forms of financial support solved the production problems of most potters in the province. The methodological basis of the article is the combined application of general scientific principles of historicism, objectivity, systematic. Scientific novelty. For the first time in Ukrainian ethnology on the basis of scientific sources the specifics of the work of zemstvo institutions, organizations that contributed to the practical implementation of conceptual activities of Poltava Provincial Zemstvo in terms of financial support for refractory construction by providing affordable loans were analysed. Conclusions. Analyzing the above problems of the activities of Poltava Provincial Zemstvo, Provincial Administration, a clear planning of work is traced. Moreover, there are efficiency in action, relevance and topicality of decisions, deep awareness of the case at the local level, purposefulness in achieving the goal. Credit unions were considered by the zemstvo not only as financial mutual assistance, but also as a guarantor of the activities of its members. The Poltava Provincial Zemstvo could act as a guarantor of its members’ fulfilment of obligations to organizations that manufactured tools used in handicrafts. It was also positive that the financial capabilities of credit unions were not limited by the own funds of its members. These unions could attract bank loans and funds for the development of handicrafts on contractual terms from the State Bank. The formation by the zemstvo chain of credit organizations contributed to the development of handicrafts, especially pottery, intensive production of environmentally friendly ceramic refractory materials, increasing the economic potential of the province.