The State Historical and Architectural Reserve «Ancient Kyiv» is unique in
terms of intension in percentage terms of monuments in ordinary buildings, location,
number of varieties of objects of cultural heritage, their chronological range,
character, and value. As of 2020, there were about 400 cultural heritage sites within
the 175 hectares of the protected area. Today, the history of the Reserve can be
formally divided into several periods and, in the context of the developed periodization,
based on regulatory documents and factual material, reveal important
and significant events in its activities.
Унікальним за насиченістю у відсотковому відношенні пам’яток
до рядової забудови, розташуванням, чисельністю різновидів об’єктів культурної спадщини, їхнім хронологічним діапазоном, характером і цінністю є ДІАЗ «Стародавній Київ». Станом на 2020 р. у
межах 175 гектарів заповідної території налічується близько 400
об’єктів культурної спадщини. На сьогодні формально історію Заповідника можна розділити на декілька періодів та в контексті розробленої періодизації на основі нормативно-правових документів і
фактологічного матеріалу розкрити найважливіші та знакові події в його діяльності. З кінця 70-х рр. ХХ ст. зародилась ідея створення Заповідника, коли виникла потреба у забезпеченні охорони
історико-культурного надбання міського ядра, яке у територіальному визначенні базувалося на результатах тривалих наукових досліджень 1960–1970-х рр.
1990-ті рр. характеризуються інтенсивним розвитком Заповідника. Цей період співпадає з державотворчими процесами в Україні, що мали безпосередній вплив на підвищення інтересу до українських пам’яток та самоідентифікації українського суспільства.
Кінець 1990-х рр. ХХ – до сьогодні – період сталого розвитку Заповідника як структурного підрозділу Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій. Для продовження планомірної
роботи ДІАЗ «Стародавній Київ» потребує ряд важливих заходів з
метою налагодження ефективної системи управління та затвердження стратегії його розвитку. Вкрай необхідними є уточнення
меж Заповідника, функціонального зонування та режимів використання його території; визначення обсягів і строків проведення ремонтно-реставраційних, консерваційних робіт і пристосування ОКС,
благоустрою та упорядження Заповідника; затвердження перспективної програми пам’яткоохоронних заходів на об’єктах культурної спадщини Заповідника; підготовка пропозицій щодо розвитку
туристичної інфраструктури на його території, заходів з популяризації та презентації об’єктів.
Джерельна база складається з міжнародних нормативно-правових актів у сфері охорони культурної спадщини, законів України,
постанов Кабінету Міністрів України, наказів і розпоряджень міністерств і відомств. Вони містять глибокий фактологічний матеріал, на основі якого здійснено аналіз стану охорони та збереження
пам’яток Заповідника.
