This article surveys the results of the research on building history and
designs of early modern Baturyn fortifications and the 2019 excavations
of the remnants of masonry and wooden structures of Hetman I. Mazepa,
Chancellor General P. Orlyk, and Hetman K. Rozumovsky. It examines the
ceramic decorative and heraldic stove tiles, a female adornment, and other
17th – 18th-century archaeological finds in the town. Complete computer
reconstructions of the burnt tiles with I. Mazepa’s armorial bearings are
published and discussed.
Стаття підсумовує результати досліджень історії будівництва
й конструкцій фортифікацій Батурина XVII–XVIII ст. та розкопок
цього міста 2019 р. За авторами, дерево-земляні оборонні споруди
батуринського замку 1625 р. продовжували традицію зрубних укріплень Київської Русі, а гострокіл фортеці спорудили у 1630–40-х рр.
за зразком зовнішніх огорож з паль тогочасних міських посадів, замків і монастирів Польщі чи Литви. Представлено уявні графічні реконструкції городища XII–XIII ст. у Батурині та загального вигляду гетьманської столиці до її розорення російським військом 1708 р.
На місці зруйнованої садиби гетьмана І. Мазепи на околиці Гончарівка продовжили розкопки залишків досі невідомої великої мурованої споруди кінця XVII – початку XVIII ст. Частково відкрили рештки цегляних стін та сходинок склепінчастого підземного тунелю, що
спускався вниз, здогадно, до глибокого підвалу, який ще не виявлено.
Під час досліджень залишків згорілої дерев’яної резиденції генерального писаря П. Орлика у 2017–2019 рр. розкопали цегляні фундаменти двох груб та знайшли багато фрагментів керамічних полив’яних і теракотових пічних кахлів батуринського виробництва. Вони
прикрашені майстерними рослинними орнаментами та унікальними композиціями гербів П. Орлика та І. Мазепи за стилем українського бароко. Публікуються гіпотетичні реконструкції методами
комп’ютерних фотоколажу і графіки та знімки глиняних муляжів їх
геральдичних емблем. Обґрунтовується висновок про те, що відтворений герб І. Мазепи з князівською короною прославляв його як князя Священної Римської імперії і датується разом з оформленням інтер’єру покоїв П. Орлика 1707–1708 рр.
У Кочубеєвому парку продовжили розкопки цегляних фундаментів службової будівлі, що належала до адміністративного комплексу
гетьмана К. Розумовського 1750–1764 рр. Знайдені серед її решток
уламки керамічних пічних кахлів з сюжетним полив’яним розписом
відносяться до місцевих виробів того часу. Кахлярі доби К. Розумовського адаптували деякі художні мотиви імпортної голландської
майоліки й перетлумачили їх у техніці поліхромної глазурі та самобутній народній манері. Розглянуто також модну жіночу оздобу другої половини XVIII ст., виявлену в ході розкопок на передмісті
Горбанівка, та інші значні археологічні знахідки Нового часу в Батурині минулого року.
