У статті зроблено спробу розкрити трансформацію форм та напрямів діяльності державних та громадських установ з охорони, вивчення і використання
культурної спадщини в Україні, що передували появі
Центру пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.
Пам’яткоохоронну справу розглянуто як поступальний
та нерівномірний процес, що зароджується із появою
одиничних осередків дослідження пам’яток і розвивається у складну систему.
В статье сделана попытка раскрыть трансформацию форм и направлений деятельности государственных и общественных учреждений по охране, изучению
и использованию культурного наследия в Украине. Памятниковедческое дело рассмотрено как поступательный и неравномерный процесс, который зарождается с
появлением единичных обществ исследования памятников и развивается в сложную систему.
The article attempts to reveal transformation of activity
forms and directions of state and public organizations in the
sphere of protection, study, and use of the cultural heritage
in Ukraine. Development dynamics of Kyiv organizations are
covered in a historic context.