Мовотворчість Лесі Українки в рецепції дослідників української діаспори початку ХХ ст.

Abstract

У статті подано огляд творчого шляху Лесі Українки в рецепції дослідників української діаспори Р. Задеснянського і Л. Білецького. Автори праць розглядають спадщину Лесі Українки з погляду тогочасних суспільно-політичних настроїв. Відзначено особливу увагу Р. Задеснянського і Л. Білецького до ранньої творчості поетки. Вказано на еволюцію її світоглядних позицій – від романтичних, сентиментальних мотивів у перших творах до ідей національної боротьби, що звучать у творах наступних етапів. Акцентовано на виокремленні з боку обох літераторів поезії «У чорную хмару зібралася туга моя» як переломного твору у творчості Лесі Українки, а також поеми «Віла-посестра» завдяки її формі, стилю, мові. Наголошено на тому, що дослідники вважають Лесю Українку знаковою постаттю, яка вивела українську літературу в простори світової літератури.

The article provides an overview of the creative path of Lesya Ukrainka in the reception of researchers of the Ukrainian diaspora R. Zadesnyansky and L. Biletsky. Writers consider the legacy of Lesya Ukrainka in terms of the socio-political sentiments of the time, what influence they had on the creativity of the poet. The special attention of R. Zadesnyansky and L. Beletsky to the early works of the poetess is noted, their attitude to the critical reviews of other researchers on the early works of Lesya Ukrainka is highlighted. Lesia Ukrainka, even in her youth, was imbued with the ideas of socialism, the sentimental, democratic views of her contemporaries, including her uncle M. Drahomanov, on peace and life. According to the words of the writer, the language of the poem “Русалка” reflects the sentimental coloring inherent in the old teachers of Lesya Ukrainka. The evolution of her ideological positions is indicated – from romantic sentimental motives in the first works to the ideas of the national struggle that sound in the works of the next stages. Emphasized on the singling out of poetry “У чорную хмару зібралася туга моя” by both writers as a turning point in the work of the poetess. They also consider the poem “Віла-посестра” to be one of the best works about form, style, language. R. Zadesnianskyi emphasizes that Lesia Ukrainka knew the Ukrainian folk and literary language perfectly. In the poem, she skillfully used the style of Serbian thoughts, Serbian beliefs, customs to express her own ideas and views. Researchers consider Lesya Ukrainka a phenomenon in Ukrainian literature. She brought Ukrainian literature into the vastness of world literature.