Наукова електронна бібліотека
періодичних видань НАН України

Значення мовотворчості Лесі Українки в розвитку української літературної мови

Репозиторій DSpace/Manakin

Показати простий запис статті

dc.contributor.author Мацько, Л.
dc.contributor.author Сидоренко, О.
dc.date.accessioned 2021-08-30T16:22:03Z
dc.date.available 2021-08-30T16:22:03Z
dc.date.issued 2020
dc.identifier.citation Значення мовотворчості Лесі Українки в розвитку української літературної мови / Л. Мацько, О. Сидоренко // Культура слова. — 2020. — Вип. 93. — С. 19–35. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. uk_UA
dc.identifier.issn 0201-419X
dc.identifier.other DOI: doi.org/10.37919/0201-419X-2020.93.2
dc.identifier.uri http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180244
dc.description.abstract У статті з’ясовано місце, роль і значення творчості Лесі Українки в розвитку української літературної мови, схарактеризовано основні лінгвостилістеми художньої мови поетеси. Леся Українка була геніальним стилістом у кількох вимірах: як поетеса, публіцист, критик, драматург. У мовних дискусіях кінця ХІХ – початку ХХ ст. вона як духовна вихованка Михайла Драгоманова, сучасниця Івана Франка і Михайла Грушевського, підтримувала і продовжувала нову філософію літературної української мови, що виявлялася у вимогах і потребах зняти заборони і обмеження з української мови, розширити функціональне поле української мови, будувати культурну мову, швидше і активніше нормувати літературну мову з використанням здобутків усіх основних наріч, виробляти публіцистичний і науковий стилі, розвивати освіту й культурну працю свого народу рідною мовою. Поетеса творила і вдосконалювала нові художньо-поетичні форми мови, шліфувала їх, поповнюючи народною розмовною та фольклорною лексикою, розширювала семантичні межі контекстних значень слів, удосконалювала стилістику жанрових (і особливо нових) форм, які сама ж вперше і вводила в літературну мову. uk_UA
dc.description.abstract The article clarifies the place, role and significance of Lesya Ukrainka’s work in the development of the Ukrainian literary language, characterizes the main linguistic stylistics of the poet’s artistic speech. Lesia Ukrainka was a genius stylist in several dimensions: as a poet, publicist, critic, playwright. In the language discussions of the late nineteenth - early twentieth century. as a spiritual pupil of Mykhailo Drahomanov, a contemporary of Ivan Franko and Mykhailo Hrushevsky, she supported and continued the new philosophy of the literary Ukrainian language, which manifested itself in the demands and needs to remove prohibitions and restrictions on the Ukrainian language, expand the functional field of the Ukrainian language and to build a cultural language, to normalize the literary language faster and more actively with the use of the achievements of all major dialects, to develop journalistic and scientific styles, to develop the education and cultural work of its people in their native language. Lesia Ukrainka created and improved new artistic and poetic forms of language, polished them, supplementing folk colloquial and folklore vocabulary, pushed the semantic boundaries of contextual meanings of words, improved the stylistics of genre (and especially new) forms, which she first introduced into literary language. uk_UA
dc.language.iso uk uk_UA
dc.publisher Інститут української мови НАН України uk_UA
dc.relation.ispartof Культура слова
dc.subject До 150-річчя з дня народження Лесі Українки uk_UA
dc.title Значення мовотворчості Лесі Українки в розвитку української літературної мови uk_UA
dc.title.alternative The importance of linguisticity of Lesia Ukrainka in the development of the Ukrainian literary language uk_UA
dc.type Article uk_UA
dc.status published earlier uk_UA
dc.identifier.udc 811.323:130.2


Файли у цій статті

Ця стаття з'являється у наступних колекціях

Показати простий запис статті

Пошук


Розширений пошук

Перегляд

Мій обліковий запис