У статті простежено фольклорно-літературну та
семантико-функціональну еволюцію лінгвокультуреми «Маруся
Чурай» у прозі, поезії, драматургії митців ХІХ – ХХ ст.
Актуалізовано поняття «народна пісня», репрезентанти якого –
етнонопісенні фольклоризми – виконують текстоцентричну роль у
лінгвальному портретуванні історичної постаті. Виявлено сутність
семантико-смислових трансформацій, показових для індивідуально-
авторської вербалізації мислеобразу в низці письменницьких текстів.
Акцентовано увагу на мовних особливостях повісті «Маруся,
малоросійська Сафо» О. Шаховського та на історичному романі у
віршах «Маруся Чурай» Л. Костенко – ключових художніх творах, у
яких аналізоване прецедентне ім’я, віддзеркалюючи сутність мовно-
естетичних знаків української культури, фігурує відповідно або як
міфологема, або як лінгвокультурема.
The article describes the folklore and literary evolution of the historical
figure Marusia Churai in the prose, poetic, dramatic works of writers of
the XIX–XX centuries. The concept of «folk song» is actualized, where
folklorisms have a text-centric purpose for linguistic portrayal of the
studied character. It is noted that Marusia Churai was the probable author
of several dozen songs, which are now considered folk, and that the history
of entering the literature of the author of the songs began with the folk
ballad «Oh, don’t go, Hryts», which echoes similar pagan mythological
legends. Based on the research of famous scientists, all the author’s texts,
integrated with the plot of Hrits’s poisoning, are divided into two groups:
1) those that freely interpret the ballad; 2) those in which the content of
the folk song is intertwined with ancient legends about Marusia Churai.
A comparative analysis of semantic-semantic transformations, indicative
of individual-author verbalization of thought in a number of artistic texts.
Emphasis is placed on the novel «Marusia, Malorussian Sappho» by O.
Shakhovskyi and on the historical novel in verse «Marusia Churai» by
L. Kostenko. These are key works in which the precedent name of the
author of the songs reflects the essence of the linguistic and aesthetic signs
of Ukrainian culture, plays the role of a mythologeme or linguoculture,
respectively. In conclusion, it is emphasized that Ukrainian society,
being at the turn of worldviews, needs the protection of ethnolinguistic
cultural values that maintain the connection of generations, accumulate
the historical memory of the people.
