У статті на матеріалі «Словника української мови ХVІ — першої
половини ХVІІ століть» проаналізовано релігійну лексику, що є базовим
складником староукраїнської мовної картини світу означеного
періоду. Зʼясовано, що визначальну роль у побудові староукраїнської
мовної картини світу відігравав релігійний світогляд із його
богоцентричністю, що знайшло вираження у полісемії релігійної
лексики, особливих парадигматичних відношеннях слів із релігійною
семантикою, розгалужених словотвірних гніздах лексем. Виявлено
звʼязок релігійної лексики з іншими лексико-семантичними групами,
а також народну рецепцію релігійно-християнських уявлень,
засвідчену культурно місткими словами.
The article analyzes religious vocabulary, which is the basic component
of the old Ukrainian Ukrainian language picture of the world of a
given period of time, on the material of the Dictionary of the Ukrainian
language of the XVI – the first half of the XVII centuries. It was found that
the religious worldview with its God-centeredness played a decisive role
in building the Old Ukrainian language picture of the world, which found
expression in the polysemy of religious vocabulary, special paradigmatic
relations of words with religious semantics, branched word-building nests
of lexemes. The connection of religious vocabulary with other lexico-semantic groups, as well as the popular reception of religious-Christian
ideas, confirmed by culturally significant words, is revealed.