У статті розглянуто системний та комплексний розвиток терміну «управління стратегічним розвитком підприємства», який відбувається шляхом послідовного поєднання розробок науковців та представників бізнесу. Стверджується, що сучасні погляди та знання щодо управління стратегічним розвитком у нинішніх соціально-економічних умовах суттєво впливають на ефективність системи стратегічного управління і розвиток вітчизняних підприємств.
Розглянуто тлумачення провідних вітчизняних та зарубіжних науковців щодо трактування понять «стратегія», «управління стратегічним розвитком», «стратегічне планування». Приділяється увага антикризовому стратегічному управлінню на різних рівнях, а саме через корпоративний рівень, рівень перших керівників, функціональний рівень (фінанси, маркетинг, товарна та виробнича політика), лінійний рівень (керівників підрозділів, представництв, філій).
У науковій праці значна увага приділяється корпоративній стратегії підприємства з урахуванням впливу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища з метою вироблення оптимальних варіантів оперативних, тактичних та стратегічних управлінських рішень, яка має спрямовувати свої зусилля на спостереження та контроль усіх видів підприємства з метою запобігання кризовим проявам. У роботі запропоновано заходи корпоративної стратегії, які повинні формувати набір інструментів міжфункціональної інтеграції діяльності підприємства шляхом досягнення синергії, сприяти активізації участі всіх відділів у розробку нової стратегії підприємства, управлінню стратегічними ініціативами та змінами, інтеграцією стратегічних пріоритетів та координацією людських ресурсів.
Стверджується, що управління стратегічним розвитком, спрямоване на створення конкурентних переваг підприємства й утвердження ефективної стратегічної позиції, що забезпечить майбутню життєздатність підприємства в мінливих умовах. Вибір стратегії в стратегічному управлінні пов’язаний зі станом ключових факторів, до яких відносяться сильні сторони галузі та підприємства, мета, місія, інтереси вищого керівництва, кваліфікація працівників. Динамічний процес стратегічного управління підприємства є тією парасолькою, під якою підприємство може впевнено рухатися до поставленої мети, незважаючи на несприятливі впливи навколишнього середовища.
В статье рассмотрен системное и комплексное развитие термина «управление стратегическим развитием предприятия», который происходит путем последовательного сочетания разработок ученых и представителей бизнеса. Утверждается, что современные взгляды и знания по управлению стратегическим развитием в нынешних социально-экономических условиях существенно влияют на эффективность системы стратегического управления и развитие отечественных предприятий.
Рассмотрены толкования ведущих отечественных и зарубежных ученых относительно трактовки понятий «стратегия», «управление стратегическим развитием», «стратегическое планирование». Уделяется внимание антикризисному стратегическому управлению на разных уровнях, а именно через корпоративный уровень, уровень первых руководителей, функциональный уровень (финансы, маркетинг, товарная и производственная политика), линейный уровень (руководителей подразделений, представительств, филиалов).
В научной работе значительное внимание уделяется корпоративной стратегии предприятия с учетом влияния факторов внутренней и внешней среды с целью выработки оптимальных вариантов оперативных, тактических и стратегических управленческих решений, которая должна направлять свои усилия на наблюдение и контроль всех видов предприятия с целью предотвращения кризисных проявлениям. В работе предложены меры корпоративной стратегии, которые должны формировать набор инструментов межфункциональной интеграции деятельности предприятия путем достижения синергии, способствовать активизации участия всех отделов в разработку новой стратегии предприятия, управлению стратегическими инициативами и изменениями, интеграцией стратегических приоритетов и координации человеческих ресурсов.
Утверждается, что управление стратегическим развитием, направлено на создание конкурентных преимуществ предприятия и утверждение эффективной стратегической позиции, которая обеспечит будущую жизнеспособность предприятия в меняющихся условиях. Выбор стратегии в стратегическом управлении связан с состоянием ключевых факторов, к которым относятся сильные стороны отрасли и предприятия, цель, миссия, интересы высшего руководства, квалификация работников. Динамический процесс стратегического управления предприятия является тем зонтиком, под которым предприятие может уверенно двигаться к поставленной цели, несмотря на неблагоприятные воздействия окружающей среды.
The article considers the systematic and complex development of the term "management of strategic development of the enterprise", which occurs through a consistent combination of developments of scientists and business representatives. It is argued that modern views and knowledge on the management of strategic development in the current socio-economic conditions significantly affect the effectiveness of the strategic management system and the development of domestic enterprises.
The interpretation of leading domestic and foreign scholars on the interpretation of the concepts of "strategy", "strategic development management", "strategic planning" is considered. Attention is paid to anti-crisis strategic management at various levels, namely through the corporate level, the level of first managers, functional level (finance, marketing, product and production policy), linear level (heads of departments, representative offices, branches). In scientific work much attention is paid to the corporate strategy of the enterprise taking into account the influence of internal and external factors in order to develop optimal options for operational, tactical and strategic management decisions, which should focus on monitoring and controlling all types of enterprises to prevent crises.
The paper proposes measures of corporate strategy, which should form a set of tools for cross-functional integration of the enterprise by achieving synergies, promote participation of all departments in the development of new enterprise strategy, management of strategic initiatives and changes, integration of strategic priorities and coordination of human resources.
It is argued that the management of strategic development, aimed at creating competitive advantages of the enterprise and the establishment of an effective strategic position that will ensure the future viability of the enterprise in changing conditions. The choice of strategy in strategic management is related to the state of key factors, which include the strengths of the industry and the enterprise, purpose, mission, the interests of senior management, employee skills. The dynamic process of strategic management of the enterprise is the umbrella under which the enterprise can confidently move towards the goal, despite the adverse effects of the environment.
