У статті зроблено спробу виявити залежність декодування
документального кінотексту від гендерно маркованих мовних
стратегій і тактик комунікантів. Рецепція й аналіз лінгвальних
та нелінгвальних знаків кінотексту стрічок «Мовчазне божество»
(2006), «Марко Вовчок. Таємнича зірка» (2013) спроектовані на
специфіку жіночої й чоловічої мовної поведінки в українській
лінгвокультурі. Висловлено гіпотезу, що ведучий такого
аудіовізуального продукту постає як модельна мовна особистість
щодо метаадресата документального кінотексту – глядача.
The article attempts to reveal the dependence of decoding of movie text
of the documentary film on gender-marked language strategies and tactics
of communicants involved in the film. Reception and analysis of lingual
and non-lingual signs of movie text of documentaries «Silent Divinity»
(2006), «Marco Vovchok. Mysterious Star» (2013) are designed on the
specifics of female and male lingual behavior in Ukrainian lingual culture.
The hypothesis is put forward that the leading of documentary appears
as a model lingual personality in relation to the meta addressee of movie
text – the viewer.