Стаття присвячена одній з актуальних проблем лінгвістики –
вивченню варіантності синтаксичних одиниць різних рівнів
у текстах паралельних українських перекладів, здійснених різними
письменниками-перекладачами ХІХ – ХХІ століть. Установлено
основні зовнішньолінгвальні та внутрішні чинники породження
варіантності синтаксичних одиниць в українських перекладних
текстах. Доведено, що на синхронному зрізі синтаксичні варіанти
засвідчують вдосконалення граматичного ладу української мови,
збагачення її лексичних та інтонаційно-комунікативних ресурсів,
розвиненість художнього стилю. Дібраний емпіричний матеріал дає
підстави для висновку: письменники, перекладаючи українською той
самий текст, широко використовують синтаксичні варіанти, за
допомогою яких відбувається вербальне представлення дійсності.
The article is dedicated to one of the most topical issues in
linguistics – study of variability of syntactic units of different levels in
the texts of parallel Ukrainian translations made by different writerstranslators
in the twentieth-twenty-first centuries. Extralinguistic and
internal factors of generation of variability of syntactic units in Ukrainian
translated texts are established. It is well-proven: оn the synchronous
level the syntactic variants demonstrate improvement of grammatical
structure of the Ukrainian language, enrichment of its lexical, formal
and intonation and communicative means, development of literary style.
Selected empirical material provides grounds for the conclusion: writers
translating into Ukrainian the same text widely use syntactic variants by
means of which a verbal representation of reality takes place.
