У статті акцентовано увагу на лінгвопрагматичній рецепції
документального фільму як знака лінгвокультури певної епохи.
Окреслено специфіку лінгвального контенту сучасних українських
документальних фільмів про І. Франка «Та, що поруч» (2006) та
«Іван Франко» (2008).
The article focuses on the linguistic and pragmatic reception of
a documentary film as a sign of linguistic culture of a certain age. The
specifics of the linguistic content of modern Ukrainian documentaries
about Ivan Franko “The one that is near” (2006) and “Ivan Franko”
(2008) are outlined.