The aim of the research is to determine the reasons, form, content and consequences of
such a social phenomenon as agronomic meetings (the practice of which was quite common in the
southwestern regions of the Russian Empire in the early 20th century, in particular in Poltava region) for
the socio-economic development of the country. The research methodology is based on the principles of
scientificity, historicism, authors’ objectivity, regionalism, as well as the use of general scientific methods
such as analysis and synthesis, induction and deduction and specific historical ones, namely, historicalgenetic,
historical-comparative and historical-systemic methods. The scientific novelty of the research
is characterized by the fact that on the basis of the analysis of little-known historical sources, the
authors for the first time in national historiography have analyzed the publications of Poltava provincial
zemstvo, as well as publications of local agricultural societies, including magazines "Khutorianyn" and
"Bulletin of South Russian Animal Husbandry" in terms of the content and consequences of agronomic
meetings set up by local public activists aimed at the modernization of agricultural production, which
was particularly topical during the implementation of Stolypin’s agrarian reform. The importance of
the mentioned meetings was: to involve a wide range of people relating to the agrarian sector in the
discussion, among them were not only practitioners, but also well-known theorists from university
professors; to disseminate the ideas formulated during the relevant meetings in media, in the process
of consultations provided by local agronomists, lectures and conversations with the illiterate population.
Along with the analysis of the content of agronomic meetings, the authors paid attention to their socioeconomic
reasons and consequences, which, above all, enables to understand this process in a holistic
way, taking into account all the circumstances that directly or indirectly affected the meetings held by
the local agricultural society and Poltava provincial zemstvo. Conclusions. As a result of the research,
it was concluded that such a method of the modernization of crop production and animal husbandry as
agronomic meetings with participation of not only public figures from among local agricultural societies
and zemstvo figures, but also representatives of central authorities of Poltava province.
Мета дослідження полягає в тому, щоб з’ясувати причини проведення, форму, зміст та
наслідки для соціально-економічного розвитку країни такого суспільного явища, як агрономічні наради, практика яких була досить розповсюдженою в південно-західних реґіонах Російської імперії
початку ХХ ст., зокрема на Полтавщині. Методологія спирається на принципи науковості, історизму,
авторської об’єктивності, реґіоналізму, а також на використання як загальнонаукових (аналіз, синтез, індукція, дедукція), так і конкретно-історичних (історико-генетичний, історико-порівняльний,
історико-системний) методів. Наукова новизна. На основі аналізу маловідомих широкому загалу
історичних джерел автори вперше у вітчизняній історіографії проаналізували видання Полтавського ґубернського земства, а також публікації місцевого сільськогосподарського товариства, зокрема
у журналах «Хуторянин», «Вестник южнорусского животноводства», із погляду змісту й наслідків
організованих місцевими громадськими активістами агрономічних нарад, головною метою яких
була модернізація сільськогосподарського виробництва, що стало особливо актуальним під час
здійснення столипінської аграрної реформи. Важливість згаданих нарад полягала у залученні до
обговорення широкого кола дотичних до аграрного сектору осіб, серед яких були не лише практики,
але й відомі свого часу теоретики з числа університетських професорів; у розповсюдженні у пресі
сформульованих у ході відповідних нарад ідей, у процесі консультацій місцевих агрономів, лекцій і
бесід із неписьменними верствами населення. Поряд з аналізом змісту агрономічних нарад автори
приділили увагу висвітленню соціально-економічних причин та наслідків їх проведення, що передусім дає змогу усвідомити цей процес комплексно, з урахуванням усіх обставин, які прямо чи побічно
впливали на проведення нарад як місцевим сільськогосподарським товариством, так і Полтавським
ґубернським земством. Висновки. У результаті проведеного дослідження зроблено висновок про
неабияке значення такого способу модернізації рослинництва і тваринництва, як агрономічні наради, в яких активну участь брали не лише громадські діячі з числа представників місцевих сільськогосподарських товариств та земців, але і представники органів влади Полтавської ґубернії.
