Мета дослідження – опрацювання та систематизація епістолярію українських діячів
із бібліотеки Національного інституту ім. Оссолінських у Вроцлаві; з’ясування його інформативного потенціалу для вивчення польсько-українських взаємин ХІХ – першої половини ХХ ст. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. При цьому важливу роль відіграли методи філософського, загальнонаукового та конкретно-історичного характеру. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і методі критичного аналізу документального матеріалу. Наукова новизна. Уперше здійснено спробу опису та систематизації листів українських інтелектуалів до польських колеґ, що зберігаються в
бібліотеці Національного інституту ім. Оссолінських, з’ясовано їх інформативний потенціал для
вивчення польсько-українських взаємин ХІХ – першої половини ХХ ст. Висновки. Віднайдені архівні документи засвідчили насиченість, різноплановість і полісюжетність українсько-польського
інтелектуального діалогу впродовж ХІХ – першої половини ХХ ст. Наголошено, що без ретельного
опрацювання й осмислення цих матеріалів неможлива не лише зважена реконструкція українсько-польських культурних взаємин, але й почасти розуміння багатьох суто українських сюжетів
інтелектуальної історії Центрально-Східної Європи. Адже, за незначними винятками, віднайдені
документи здебільшого надалі невідомі вітчизняним дослідникам. Відзначено, що здійснений
огляд далекий від вичерпної повноти: деякі архівні фонди ще чекають на опрацювання та каталогізацію, потребує всебічного опису колекція акцесійних матеріалів, зрештою обговорення української тематики нерідко міститься й у суто польських за походженням документах. Реалізація цих завдань наблизить дослідників до створення зведеного каталогу україніки в Оссолінеумі.
The purpose of the study is to analyze and systematize the epistolary sources Ukrainian
activists that were provided by the library at the National Ossoliński Institute in Wrocław; to explore
its informative potential for the study of Ukrainian-Polish relationships of the 19th – first half of the
20th century. The methodological basis of the work is an interdisciplinary approach. At the same time,
methods of philosophical, general-scientific and specific-historical character are applied as well.
Particular emphasis is placed on the structural and functional system analysis of historiographical
facts and the method of critical analysis of documentary material. Scientific novelty it is the first
attempt to describe and systematize letters from Ukrainian intellectuals to Polish colleagues, which
had been stored in the manuscripts department of the library at the National Ossoliński Institute in
Wrocław. The study has also explored their informative potential for the study of Ukrainian-Polish
relationships in the 19th – first half of the 20th century. Conclusions. The found archival documents
proved richness and diversity of Ukrainian-Polish intellectual dialogue during the 19th – first half
of the 20th century. It has been emphasised that without careful elaboration and comprehension
of these materials, it is impossible not only to reconstruct the Ukrainian-Polish cultural relations
in a balanced way, but also to partly understand many purely Ukrainian aspects of the intellectual
history of East Central Europe. With a few exceptions, the found documents are largely unknown to
Ukrainian researchers. It has been noted that the review is far from being exhaustive: some archival
funds are still waiting for processing and cataloging, some require a comprehensive description of the
collection of accessing materials, after all, the discussion of Ukrainian topics is often found in purely
Polish documents. The realization of these tasks will bring the researchers closer to the creation of a
consolidated catalog of Ukrainian Studies in Ossolineum.
