Мета дослідження – аналіз та узагальнення основних тенденцій висвітлення та розгляду діяльності національних міжпартійних політичних об’єднань Східної Галичини в період 1914–1917 рр. в українській історіографії. Окреслення оновленої парадигми розгляду цього
процесу як першого етапу Української революції 1914–1923 рр. Методологію праці становить
комплекс наукових принципів, загальнонаукових і спеціальних історичних, історіографічних
методів. Використовується також міждисциплінарний та комплексний підходи до історичного
й історіографічного дискурсу навколо проблеми бачення основних завдань, місця, ролі, діяльності, значення національних міжпартійних політичних об’єднань Східної Галичини у вказаному
хронотопі. Наукова новизна. Наголошується на потребі перегляду підходу до проблеми як винятково такої, що була складовою лише суспільно-політичних процесів у краї у часи Першої
світової війни. Уводиться в науковий обіг теза про потребу перегляду хронологічних рамок Української революції як складової Великої східноєвропейської або геополітичної революції у Центрально-Східній Європі 1914–1923 рр. Таким чином ставиться проблема потреби формування нового історіографічного концепту Української революції 1914–1923 рр. Висновки. Арґументується теза про потребу створення нового конструкту національної історії Української революції
початку ХХ ст., а не такої, що виникла та стала продовженням революції в Росії 1917–1921 рр.
У рамках цього конструкту і слід розглядати діяльність партійно-політичних об’єднань на Східній
Галичині як одну зі складових суспільно-політичних процесів упродовж першого етапу Української революції 1914–1923 рр. Актуалізується проблема потреби формування нового історіографічного концепту Української революції 1914–1923 рр. і конструювання нової історіографічної
парадигми її розгляду.
The purpose of the research is to analyze and summarize major trends covering and review
of national inter-political association of Eastern Halychyna during the 1914–1917 biennium. Ukrainian
historiography. Authors outline the updated paradigm for considering this process as the first stage
of the Ukrainian Revolution of 1914–1923. The methodology of work is a set of scientific principles,
general scientific and special historical, historiographic methods. Interdisciplinary and integrated
approaches are also used to the historical and historiographical discourse around the problem of
vision of the main tasks, place, role, activity, significance of national inter-party political associations
of Eastern Halychyna in the mentioned chronotope. Scientific novelty. The article emphasizes on
the need to revise the approach to the problem as one that was only a component of socio-political
processes in the region during the World War I. It is introduces the thesis about the need to revise the
chronological framework of the Ukrainian Revolution as part of the Great East European Revolution or
the Geopolitical Revolution in East Central Europe during 1914–1923. This raises the need to formulate a
new historiographical concept of the Ukrainian Revolution during 1914–1923. Conclusions. The article
is argued about the need to create a new construct of national history of Ukrainian Revolution in the
early twentieth century, and not one that emerged and was a continuation of the Russian Revolution
1917–1921. Within the framework of this construct, the activities of political associations in Eastern
Halychyna should be considered as one of the components of socio-political processes during the first
stage of the Ukrainian Revolution 1914–1923. So raise the problem of the need to formulate a new
concept of historiography Ukrainian Revolution 1914–1923 and the creation of a new historiographical paradigm consideration.
