Від роззброєння Армії крайової на Люблінщині до операції "Захід": винищення польського й українського підпілля підрозділами радянської 64-ї дивізії внутрішніх військ у 1944– 1948 рр.

Abstract

Мета дослідження полягає у представленні бойових дій 64-ї дивізії внутрішніх військ НКВС, сформованої восени 1944 р. та переданої в розпорядження інструктора СРСР при польському міністерстві громадської безпеки. Головним завданням цього з’єднання була ліквідація антикомуністичного партизанства в Польщі. У боротьбі проти нього підрозділи дивізії досягли значних успіхів – у 1945 р. це було найефективніше антипартизанське формування, без допомоги якого польські комуністи не змогли б утримати свою владу. Однією з небагатьох поразок з’єднання став спільний удар польських партизанів та Української повстанської армії на Грубешів у травні 1946 р. Дивізія передислокувалася з території Польщі в березні 1947 р., після фальсифікації виборів до сейму, коли вже для влади комуністів у країні не було ніякої загрози. Особовий склад переведеної на захід УРСР військової частини до її розформування у травні 1948 р. відповідав за безпеку Дрогобицької обл., залучався до ліквідації загонів УПА та репресивних акцій проти місцевого населення. Восени 1947 р. під час операції «Захід» вояки дивізії забезпечували депортування з Дрогобиччини вглиб СРСР майже 15 тис. людей. Методологія дослідження ґрунтується на критичному аналізі архівних джерел. Використано історико-порівняльний та мікроісторичний підходи із застосуванням політологічних методів. Наукова новизна. Уведено в обіг нові історичні джерела, висвітлено невідомі досі епізоди історії сталінського репресивного апарату, адже в дотеперішніх студіях фахівці зосереджувалися лише на «польській частині» дій 64-ї дивізії. Радянська влада винищувала польський та український рухи опору з подібними детермінацією і брутальністю.

The purpose of the study is to present the combat operations of the 64th Division of the NKVD Internal Troops, formed in the fall of 1944 and placed at the disposal of a Soviet instructor at the Polish Ministry of Public Security. The main task of this unit was to eliminate Polish anti-communist partisanship. In the fight against it, the division’s units achieved many successes – in 1945 it was the most effective anti-guerrilla formation, without the help of which the Polish Communists would not have been able to retain their power. The unit suffered one of the few defeats in May 1946, during a joint attack by Polish partisans and the Ukrainian Insurgent Army (UPA) to Hrubieszów. The division was redeployed from Poland in March 1947, after the rigged elections to the Sejm, when there was no longer any threat to communist rule in the country. Transferred to the west of the UkrSSR before its disbandment in May 1948, she was responsible for the security of the Drohobych region, liquidating UIA (UPA) units and taking part in repressive actions against the local population. In the autumn of 1947, during Operation "West" ("Zapad"), the soldiers of the division ensured the deportation of almost 15 000 people from the Drohobych region into the USSR. The research methodology is based on a critical analysis of archival sources. Historical-comparative and micro-historical approaches with the use of political science methods are used. Scientific novelty. New historical sources have been put into circulation, and hitherto unknown episodes in the history of Stalin’s repressive apparatus have been covered, because in previous studies specialists have focused only on the "Polish part" of the 64th Division’s actions. The Soviet authorities exterminated the Polish and Ukrainian resistance movements with similar determination and brutality.