Завдання дослідження полягають в аналізі особливостей сприйняття системи управління міст Російської імперії в публіцистичному
дискурсі, з’ясуванні ставлення громадськості до реформ 1870 та 1892 рр. та
характеристиці пропозицій економістів, правознавців, істориків кінця ХІХ –
початку ХХ ст. щодо зміни чинного законодавства у цій сфері. Методологія
ґрунтується на принципах порівняльно-історичного й міждисциплінарного
аналізу, класифікації та типології, методах просопографії. Наукова новизна сформована комплексним, на основі широкого переліку науково-публіцистичних праць, публікацій у пресі вивченням оцінок і пропозицій фахівців та
громадськості щодо повноважень і діяльності міських органів самоврядування. Висновки. Сеґмент аналізованої літератури представлено авторами, які мали різний професійний та політичний досвід, репрезентували інтереси влади й опозиції, простих міщан або вищого чиновництва, робітників і промислово-фінансових кіл. Незалежно від цього, а також обсягу й формату видання
(стаття, брошура, книга), кожен із них наводив ознаки недосконалості/кризи
поточного становища та необхідності реформування міського самоуправління. До початку Першої світової війни в науково-публіцистичних колах і періодиці утвердилося стійке переконання про потребу змін у системі місцевого
самоврядування. Ступінь їх радикальності та особливості обговорюваних проектів залежали від політичних поглядів, лояльності/опозиційності до влади, досвіду чиновницької роботи тощо. Основними вадами називалися обмежене
виборче право й залежність від адміністрації. Утім уряд прагнув зберегти, а
можливо навіть посилити контроль над міською владою, тож подібна критика не принесла практичних результатів.
The objectives of the study are to analyze the peculiarities of the perception
of the urban management system of Russian Empire in scientific and journalistic
discourse; find out the public's attitude to the reforms of 1870 and 1892; to characterize
the proposals of scientists (economists, jurists, historians) of the late 19th – early
20th centuries to change the current legislation. The methodology is based on the
principles of comparative-historical and interdisciplinary analysis, classification and
typology, methods of prosopography. The scientific novelty is formed by a comprehensive
(on the basis of a wide list of publications and publications in the media) study
of the evaluations of scientists and the public regarding the activities of city self-government
bodies, their powers. Conclusions. The segment of the analyzed literature
was presented by authors who had different professional and political backgrounds,
representing the interests of the authorities and the opposition, burghers and higher
officials, workers and financial circles. Regardless of the publication (article, brochure,
book over several hundred pages), each author showed signs of imperfection and spoke
of the need to reform the city government. On the eve of the World War I, the conviction
of the need for changes in the system of local self-government was voiced in the scientific
circles and periodicals. The radical nature of the proposals depended on political views,
loyalty or opposition to power, experience in clerical work, etc. The main disadvantages
were limited suffrage and dependence on administration. The government sought to
maintain and even strengthen the control of the municipalities. The criticism did not
bring practical results, except for public discussion.
