Мета статті – показати особливості формування позиції суспільства та провідних політичних партій Великобританії щодо європейської інтеґрації у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. у контексті сучасного процесу виходу
цієї країни зі складу ЄС. Методологію дослідження сформували принципи історизму, системності, загальнонаукові методи логіки, компаративного аналізу,
спеціально-історичні методи (історіографічного аналізу, історико-системний,
хронології, історико-генетичний, ретроспективного аналізу, порівняльно-істо-
ричний). Наукова новизна полягає в дослідженні історичних витоків та чинників формування своєрідної позиції Великобританії у системі європейської інтеґрації. Проаналізовано погляди ділової еліти й дипломатів, представників провідних
політичних партій і громадських об’єднань країни, друкованої преси щодо реґіональної інтеґрації та участі в ній країни. Ураховано головні зовнішньополітичні
чинники процесу виходу зі складу Євросоюзу. Висновки. Британська політична
стратегія взаємин із континентальною Європою у другій половині ХХ ст. еволюціонувала від традиційного дистанціювання й відмови від безпосередньої участі в європейській інтеґрації до повноправного членства за намагання пристосувати
процеси розвитку ЄС до британських принципів зовнішньої політики. Суспільне
ставлення до євроінтеґрації відзначалося нестабільністю, причинами якої були
недостатня поінформованість громадян, євроскептичні позиції провідних партій, консерватизм суспільних настроїв і специфіка британської ідентичності, антиєвропейська пропаґанда преси. Суперечливий характер європейської політики урядів і недостатня популярність євроінтеґрації серед громадськості зумовили відсутність єдності в питанні майбутнього участі держави в Євросоюзі, заклали
підвалини подальших проблем у стосунках Великобританії з ЄС.
The purpose of the article is to show the features of the formation position
of society and leading political parties of Great Britain on European integration in
the second half of 20 – early 21 century in the context of the current Brexit process.
The research methodology of the study formed the principles of historicism,
systematic, the author’s objectivity, general scientific methods of logic, comparative
analysis, special-historical methods (historiographical analysis, historical-system,
chronology, historical-genetic, retrospective analysis, comparatively historical).
Scientific novelty of the article is to study the historical origins and factors of the
formation of a "special position" of Great Britain in the system of European integration.
Emphasis is placed on the conceptual foundations of the UK’s newest policy on
participation in European integration. The position of business elite and diplomats,
representatives of leading political parties (Conservative Party, Labor Party) and
public associations of the country, as well as the leading press on regional integration
and participation of the United Kingdom are presented. Main foreign policy factors
of the Brexit have been taken into account. Conclusions. British political strategy for
relations with continental Europe in the second half of the 20 century evolved from the
traditional distance and the refusal to participate directly in European integration
to full membership, in an effort to adapt the development processes of the European
Community to British foreign policy principles. The general public attitude towards
European integration was marked by instability, which was caused by insufficient
awareness of its citizens, Eurosceptic attitude of leading parties, conservatism of
public sentiment and specificity of British identity, anti-European propaganda of the
leading press. Contradictory character of European policy of the British governments
and the lack of popularity of the unifying tendencies in the region among the local
public caused the lack of unity in the question of the future participation of the state
in the European Community, the uncertain positions of Great Britain on the eve of
key events in the history of European integration related to the formation of the EU
laid the basis for further problems in the UK’s relations with the EU.