The article outlines the urgent problems of the protection and preservation
of cultural heritage objects, it is emphasized that one of the priority areas of
modern monument protection work is the transmission to future generations the
historical knowledge embodied in these objects, historical information about them.
The purpose of the research is to highlight domestic experience of implementation
and development of the electronic accounting of monuments of cultural heritage by the
case of “The Information Base of the Cultural Heritage of Kyiv City”. The research
methodology. A set of general scientific and special methods was applied.
The principles of historicism, scientific objectivity and system are taken as a basis,
the systematization of factual material, the processing and compilation of accumulated
information, the conceptual generalization of the original factual material are
carried out. The scientific novelty. Foreign experience of creation and functioning
of electronic databases of objects of cultural heritage is described: the French state
database of the French Ministry of Culture and the Heritage Department “Merimee”,
the state English electronic base “Monarch”, the Flanders state federal electronic
database (part of Belgium) “Melanie”, and the Russian federal database “Monuments
of Russia”. Conclusions. In the article the author made an attempt to characterize
briefly the problems of implementation the electronic databases of cultural heritage in
Ukraine. The role of the information product – the program module “The Information
Base of the Cultural Heritage of Kyiv City” is revealed, which is actively implemented in
practical activities in the field of cultural heritage protection and greatly contributes to
optimization of work in this area, by the example of the work of the State Historical and
Architectural Reserve “Ancient Kyiv”. The conclusions expressed that the information
field of cultural heritage is not standardized today, not a single cultural heritage
protection agency has comprehensive information on the state of affairs in this area.
But the general global trend is not only the formation of national electronic registers,
but also consolidated international data banks on objects of cultural heritage.
Мета дослідження – висвітлити вітчизняний досвід упровадження та розвитку електронного обліку пам’яток культурної спадщини на прикладі
«Інформаційної бази пам’яток культурної спадщини міста Києва». Методологія дослідження. Застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. За основу взято принципи історизму, наукової об’єктивності та системності, здійснено систематизацію фактологічного матеріалу, опрацювання й
упорядкування накопиченої інформації, проведено концептуальне узагальнення
вихідного фактичного матеріалу. Наукова новизна. У статті висвітлено закордонний досвід створення та функціонування електронних баз даних об’єктів
культурної спадщини. Розкрито історію становлення, трансформації електронних баз даних культурної спадщини в Україні, охарактеризовано проблеми їх упровадження. Висвітлено напрацювання Українського центру культурних досліджень Міністерства культури України в 2017 р., що працював у напрямі стандартизації метаданих та обміну даними в контексті створення електронного
інформаційного ресурсу об’єктів культурної спадщини та культурних цінностей. Висновки. Виявлено роль інформаційного продукту – «Інформаційної бази пам’яток культурної спадщини міста Києва», який активно впроваджується у
практичну діяльність у галузі охорони культурної спадщини. База є програмним ресурсом територіальної громади міста Києва, що дозволяє вносити, зберігати, опрацьовувати офіційну інформацію щодо пам’яток культурної спадщини Києва
в інформаційно-аналітичну систему «Управління майновим комплексом територіальної громади міста Києва». Доведено, що означений модуль сприяє оптимізації роботи у цій сфері на прикладі Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ». Зазначено, що інформаційне поле пам’яткоохоронної галузі залишається на сьогодні нестандартизованим, жоден орган охорони культурної спадщини не володіє вичерпною інформацією про стан справ у цій сфері,
що актуалізує розробку відповідних баз не тільки для нерухомих, але й для рухомих пам’яток культурної спадщини.
