Початок "Другої імперіалістичної війни" та "українське питання": деякі дипломатичні, політичні, воєнні аспекти

Abstract

Метою дослідження став аналіз інтерпретацій початку Другої світової війни та українського чинника в ній, висвітлення міжнародних відносин напередодні ґлобального світового конфлікту, його початку у вересні 1939 р. Методологія студії базується на застосуванні міждисциплінарних (історичних, політологічних, військових) підходів до трактування подій другої половини 1930-х рр., а також теоретико-концептуальних напрацюваннях провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців, сучасному термінологічному апараті. Висновки. На основі аналізу значного масиву різної за своїм характером і змістом літератури та джерел розглядаються витоки й початок Другої світової війни, причини якої генетично пов’язані насамперед із недосконалим світовим устроєм, що склався у вигляді Версальсько-Вашинґтонської системи міжнародних відносин за підсумками Першої світової війни. Унаслідок цього, а також світової економічної кризи 1929–1933 рр. у багатьох країнах Європи було встановлено авторитарні, військово-диктаторські й тоталітарні режими, які втягнули континент у воєнно-політичну кризу 1930‑х рр., а потім і людство – у Другу світову війну. Акцентується увага на значенні та наслідках Мюнхенської угоди 1938 р., пакту Молотова – Ріббентропа 1939 р. в історії війни, контраверсійних оцінках цих подій у сучасній історіографії, дискусіях щодо дати початку конфлікту, а також на підготовці та розгортанні Німеччиною і СРСР воєнних дій проти Польщі. Наголошується на відповідальності всіх провідних держав світу, насамперед Німеччини, Японії, Італії, СРСР, Великобританії, Франції, США, а також «другорядних» акторів міжнародних відносин (Польщі, Угорщини, Румунії) за розв’язання Другої світової війни.

The purpose of the study is to analyze the interpretations of the beginning of World War II and the Ukrainian factor in it in contemporary scientific discourse and to cover international relations before and after the global conflict in September 1939. The methodology is based on the application of interdisciplinary (historical, political, military) approaches to the interpretation of the events of the second half of the 1930s, as well as theoretical and conceptual developments of leading domestic and foreign specialists and modern terminological apparatus. Conclusions. Based on the analysis of a significant array of literature and sources of various types and contents, the article examines the beginning of the World War II, the reasons for which are primarily related to the imperfect world structure that developed in the form of the Versailles-Washington system of international relations following the World War I. As a result of this, as well as the global economic crisis of 1929–1933, authoritarian, military dictatorial and totalitarian regimes were established in many European countries, dragged humanity into the military-political crisis of the 30s, and then in World War II. The purpose of the article is to analyse historiographic interpretations of the beginning of World War II and the Ukrainian factor in modern scientific discourse and emphasize international relations on the eve of the global world conflict and during its beginning in September 1939. Authors focus their attention on the significance and consequences of the Munich Agreement of 1938 and the Molotov – Ribbentrop Pact of 1939 in the history of World War II, controversial opinions on these events in modern historiography and discussions about the date of the beginning of the war, as well as the deployment of training and military operations of Germany and the Soviet Union against Poland. The article emphasizes the responsibility of all the leading states of the world, primarily Germany, Japan, Italy, USSR, Great Britain, France, and USA, as well as “secondary” actors in international relations (Poland, Hungary, Romania) for unleashing the World War II.