Мета дослідження – порівняти історіографії Великобританії й
Німеччини періоду Першої світової війни у створенні ними образу ворога для
визначення спільних рис та особливостей у різних соціальних контекстах.
Методологія дослідження ґрунтується на засобах історичної компаративістики (порівняння за аналогією й контрастом), із використанням інструментів контекстуальної методології та концепції «наративних шаблонів»
Дж.Верча. Наукова новизна. На основі широкого кола історіографічних
джерел та опублікованих документів здійснено порівняльне дослідження ролі
історичних наук Великобританії й Німеччини у пропаґандистських акціях і
формуванні у суспільствах воюючих країн образу ворога. Висновки. Перетворення Німеччини на центр розвитку історичної науки та перейняття іншими країнами її канонів професіоналізації й інституціоналізації породжувало
в її істориків почуття зверхності та некритичності до власних інтерпретацій і висновків. Незавершені процеси інституціоналізації історичної науки
у Великобританії, потужний вплив німецьких канонів науковості та професіоналізації, міцна кооперація з німецькими колеґами обумовили доволі слабку втягненість британських істориків у пропаґандистські акції на першому
етапі війни. З її початком німецькі історики були майже одностайними в
тому, що один із найважливіших методологічних принципів «об’єктивності»
(або «неупередженості») має поступитися національно-патріотичному самовираженню і професійна історіографія перетворилася на «historia militants».
Для британських істориків ця проблема не стояла так гостро, оскільки незавершені процеси професіоналізації практично споріднювали історичні дослідження з літературною творчістю. Найкраще участь істориків у пропаґандистській діяльності було організаційно забезпечено у Великобританії. На
початковому етапі війни вона полягала у виданні численних науково-популярних памфлетів із німецької та австро-угорської історії, минулого слов’янських
народів Балканського півострова та ін. Німецькі історики, маючи достатньо
потужну інституційну базу, корпоративні органи і глибоку соціологізацію,
використовували численну періодику, у тому числі й фаховий друкований орган «Historische Zeitschrift» для того, щоб вести аґресивну війну на «історичному фронті».
The purpose of the research is to compare the historiography of Great Britain
and Germany during the period of the World War I in creating the image of an enemy
to identify common features and characteristics in various social contexts. The research
methodology is based on the means of historical comparativism (comparison by analogy
and comparison by contrast), using the tools of contextual methodology and the concept
of “Narrative Templates” by J.Wertsch. The scientific
novelty consists in a comparative study of the role of the historical sciences of Great Britain and Germany in propaganda
campaigns to form an image of an enemy in the societies of the warring countries
based on historiographical sources and published documents. Conclusions. German
historians have experienced a sense of superiority and uncriticality to their own interpretations
and conclusions due to the transformation of Germany into a center of historical
science and the adoption by other countries of the German canons of professionalization
and institutionalization. British historians were weakly involved in propaganda actions
at the first stage of the Great War owing to the incompleteness of the processes of institutionalization
of historical science in Great Britain, the powerful influence of German
canons of science and professionalization, and strong cooperation with German colleagues.
At the beginning of the war professional historiography in Germany turned into a “Historia
Militants”, as German historians held almost the same idea on one of the most important
methodological principles of “objectivity” or “impartiality” should give way to national-patriotic
self-expression. This problem was not so acute for British
historians, because the incomplete processes of professionalization were practically related to historical research with
literary creation. At the initial stage of the war, British historians organized propaganda activities.
They published numerous popular scientific pamphlets on German history, the history
of Austria-Hungary, and the history of the Slavic peoples of the Balkan Peninsula. German
historians waged an aggressive war on the “historical front” with the support of a strong
institutional base, corporate scientific societies using numerous professional periodicals (e.g., “Historische Zeitschrift”).
