Наукова електронна бібліотека
періодичних видань НАН України

Політика Кремля щодо ісламу у Кримській АСРР (1921–1928 рр.)

Репозиторій DSpace/Manakin

Показати простий запис статті

dc.contributor.author Бикова, Т.
dc.date.accessioned 2021-04-18T09:33:41Z
dc.date.available 2021-04-18T09:33:41Z
dc.date.issued 2019
dc.identifier.citation Політика Кремля щодо ісламу у Кримській АСРР (1921–1928 рр.) / Т. Бикова // Український історичний журнал. — 2019. — № 1. — С. 94-120. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. uk_UA
dc.identifier.issn 0130-5247
dc.identifier.uri http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179258
dc.description.abstract Політика Кремля щодо релігій в роки так званого «соціалістичного будівництва» була наступально-репресивною, але набула істотних особливостей під час здійснення кампанії коренізації радянської влади на півострові, котра могла здійснюватися тільки у формі татаризації, тобто привернення на бік радянської влади мусульманського населення. У 1920-х рр. керівництво РКП(б) розраховувало залучити Туреччину до своєї сфери впливу, сподіваючись на розгортання світової комуністичної революції на мусульманському Сході. Із цією метою воно відокремило Кримський півострів від радянської України, створило автономну республіку і зробило спробу перетворити її на взірець для народів Сходу. Залишаючись по суті антирелігійною, політика Кремля щодо ісламу набула специфічних рис, які розглядаються у цій статті. Коли сподівання на «світову революцію» зникли, а відносини з Туреччиною стали прохолодними, реальна татаризація у Кримській АСРР припинилася звичним для Й.Сталіна способом: репресіями проти провідних кримськотатарських діячів. У науковий обіг уперше запроваджено документальні матеріали Державного архіву Автономної Республіки Крим, які встановлюють, чому політика, спрямована проти мусульманського духівництва, відрізнялася від політики, яку радянська держава впроваджувала проти представників усіх інших релігійних конфесій. uk_UA
dc.description.abstract The Kremlin's policy concerning the religions during so-called "socialist construction" was offensive-repressive, but acquired significant features during the campaign of radicalization of Soviet power on the peninsula, which could only be carried out in the form of tatariation (mobilization of the Muslim people on the side of Soviet power). In the 1920's, the leadership of the RCP(b) hoped to bring Turkey into its influence sphere, hoping to deploy the world communist revolution in the Muslim East. For this purpose, it separated the Crimean peninsula from Soviet Ukraine, created an autonomous republic and made an attempt to turn it into a model for the peoples of the East. Remaining in essence anti-religious, the Kremlin's policy towards Islam had acquired the specific features that covering in this article. When the hopes for the "world revolution" disappeared, and relations with Turkey became cool, the real Tatarization in the Crimean ASSR stopped in the way used by J.Stalin: repressions against the leading Crimean Tatar leaders. The documentary materials of the State Archives of the Autonomous Republic of Crimea, which determine why the policy directed against the Muslim clergy, was different from the policy that the Soviet state introduced against representatives of all other religious confessions, was first introduced in the scientific circle. uk_UA
dc.language.iso uk uk_UA
dc.publisher Інститут історії України НАН України uk_UA
dc.relation.ispartof Український історичний журнал
dc.subject Історичні студії uk_UA
dc.title Політика Кремля щодо ісламу у Кримській АСРР (1921–1928 рр.) uk_UA
dc.title.alternative The Kremlin’s Policy on Islam in the Crimean ASSR (1921–1928) uk_UA
dc.type Article uk_UA
dc.status published earlier uk_UA
dc.identifier.udc 94(477)«1920/30»


Файли у цій статті

Ця стаття з'являється у наступних колекціях

Показати простий запис статті

Пошук


Розширений пошук

Перегляд

Мій обліковий запис