Уперше простежено залежність специфіки формулювання завдань сатиричних видань від контексту її висловлювання. Здійснено порівняльний аналіз
сприйняття завдань діяльності журналу «Перець» представниками влади,
членами редколеґії видання, штатними та позаштатними авторами. Проаналізовано, як пояснювали роль часопису його читачам. Зроблено висновок, що зміст видання можна розділити на викривальний гумор, спрямований
на критику суспільних вад, та на гумор, націлений передусім на досягнення
сміхового ефекту. З’ясовано, що чим більш офіційним був контекст формулювання завдань діяльності «Перцю», тим більша перевага надавалася першому
різновиду гумору, тобто «гумору-зброї». Але прагнення відповідати читацьким уподобанням штовхало авторів журналу використовувати також і «гумор-розвагу». Дослідження дозволяє зрозуміти специфіку сміхової культури
в радянському суспільстві. З’ясовується, яке місце займав гумор в офіційній
культурі. Також порушується питання специфіки реалізації партійних настанов працівниками преси. Зроблено висновок, що поступово сатирики почали більше орієнтуватися на читацькі вподобання й питома вага «гумору-розваги» збільшилася.
The perception of the mission of the activity of the Soviet satirical publications is
studied in the article evidence from magazine "Perets’". For the first time the contexts
of the Soviet satirical publications’ goal formulation was analyzed. The comparative
analyze of the perception of the satirical publications’ goal by the power, members of the
editorial board, staff and freelance writers was carried out. The question how the role of
the magazine "Perets’" had been explained to its readers was solved. It was concluded
that the content of the magazine can be divided into the revealing humour aimed at
the criticism of social shortcomings and the humour aimed primarily at achieving
comic effect. It was clarified that the more official was the context of the statement
about soviet satire’s goal, the more advantage was given to the "humour-arms". But the
authors of the magazine also focused on readership interests. Therefore, they also used
the "humour-entertainment". The study helps to understand the specifics of the culture
of the Soviet popular laugher. The place of humor in the official Soviet culture was
cleared. The problem of the specificity of the party directives realization by the press workers was discussed. It was concluded that gradually satirists began to focus more on the reading preferences. Therefore, the proportion of the "humour-entertainment" increased.
