Показати простий запис статті
dc.contributor.author |
Русина, О. |
|
dc.date.accessioned |
2021-04-08T10:37:39Z |
|
dc.date.available |
2021-04-08T10:37:39Z |
|
dc.date.issued |
2018 |
|
dc.identifier.citation |
Радзивілли й Україна: соціокультурні аспекти взаємин (XVІІ – середина XVІІІ ст.) / О. Русина // Український історичний журнал. — 2018. — №1. — С. 18-45. — Бібліогр.: 76 назв. — укр. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
0130-5247 |
|
dc.identifier.uri |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179114 |
|
dc.description.abstract |
Стаття є продовженням авторських студій стосовно ролі князів Радзивіллів у вітчизняній історії. Географія дослідження не обмежується Волинню, де були зосереджені українські маєтності роду. Перебуваючи на керівних посадах і маючи неабиякий економічний та політичний потенціал, Радзивілли подеколи домінували у житті не тільки Литви, а й усієї Речі Посполитої.
Саме тому від рубежу XVІ–XVІІ ст. до них апелювали очільники православної церкви, вимушені шукати потужних союзників у боротьбі за свої права. У публікації розглядається як роль Радзивіллів у захисті православ’я, так і
менш знані культурно-освітні контакти між верхівкою православного духівництва й лідерами річпосполитської протестантської спільноти – братами Янушем і Криштофом ІІ Радзивіллами. Ідеться і про контроверсійну постать
Криштофового сина – Януша Радзивілла. Гіпотетичний автор шкіців, зроблених у Києві 1651 р., він увічнив свою київську кампанію пам’ятною медаллю, що є джерелом до історії місцевої геральдики, і в малюнках Абрагама ван Вестерфельда. Аналізуючи знахідки останніх десятиліть, які розширюють наші знання про творчість цього голландського митця, авторка вказує на помилковість традиційних уявлень про нього як про постійного супутника та «хронікера» князя, котрий виконував усі свої замальовки з натури. Значну увагу
приділено розвитку Олицького замкового комплексу. Розглянуто також джерелознавчі аспекти окресленої проблематики. Зроблено огляд низки новітніх видань, присвячених Радзивіллам. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
The article is a continuation of author’s studies dealing with a role played by Radziwiłł
princely family in Ukrainian history. As powerful magnates, Radziwiłłs had leading
positions in Lithuania and Polish-Lithuanian Commonwealth. Some of them, being
ardent Protestants, supported Orthodox clergy in the struggle against Union of Brest
(1596) and maintained cultural and educational contacts with Kyivan literati. Along
with these activities the paper examines some cultural endeavors of hetman Janusz
Radziwiłł connected with his Kyivan campaign (1651). Special attention is paid to the
reconstruction of castle in the city of Olyka which was Radziwiłłs’ residence for four
centuries. The article contains also a brief review of recent historiography. It concludes
with a call for the closer investigation of Radziwiłłs’ heritage in Ukraine. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk |
uk_UA |
dc.publisher |
Інститут історії України НАН України |
uk_UA |
dc.relation.ispartof |
Український історичний журнал |
|
dc.subject |
Історичні студії |
uk_UA |
dc.title |
Радзивілли й Україна: соціокультурні аспекти взаємин (XVІІ – середина XVІІІ ст.) |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Radziwiłłs and Ukraine: Socio-Cultural Aspects of Relations (17th – Mid-18th Century) |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |
dc.status |
published earlier |
uk_UA |
dc.identifier.udc |
94(477) |
|
Файли у цій статті
Ця стаття з'являється у наступних колекціях
Показати простий запис статті