Мiж Нiкеєю та Римом: коронацiя Данила Романовича у свiтлi зовнішньої полiтики i династичних зв’язкiв галицько-волинських князів

Abstract

Розглянуто історію коронації князя Данила 1253 р. і спроби укладення церковної унії з Римом, пов'язані з переговорами про об'єднання Західної та Східної Церков, які вели ні- кейський імператор Іоан III Ватац і папа Інокентій IV. Посол папи абат Опізо з Мезано прибув до Русі для укладення унії і коронації Данила. Водночас у другій половині 1253 р. нікейський імператор відправив до Риму нове посольство у складі митрополитів Георгія Кізікського і Андроніка Сардського для обговорення умов та укладення унії. Відкладення коронації Данила пов'язано з очікуванням новин із Нікеї для остаточного вирішення питання про унію. Немає підстав стверджувати, як це традиційно робилося, що коронація і проект церковної унії з Римом означали розрив з Візантією (Нікеєю) і переорієнтацію зовнішньої політики Галицько-Волинської Русі на Захід.

The article reviews the history of the coronation of prince Daniel Romanovich and Church Union in 1253. These events took place against the background of the negotiations on the union of Eastern and Western churches, which led the emperor of Nicaea John III Vatats and Pope Innocent IV. Ambassador Pope Abbot Opiza of Mezan came to Russia to conclude a union of church and coronation Daniel simultaneously with sending of Nicea in Rome Embassy of the emperor, headed by Metropolitan George of Kizik and Andronicus of Sardy for the conclusion of the union of Eastern and Western churches. Delay the coronation ceremony of Daniel Romanovich has been associated with waiting for news from Nicaea to finalizing terms of the union. There is no reason to believe that the coronation of Daniel and the Church Union with Rome meant a complete break in relations with the Byzantine (Nicaea), Empire and the reorientation of foreign policy of Galicia-Volhynia Russia to the West.