Відкриття малярської спадщини Галицько-Волинського князівства ХШ століття

Abstract

Проналізовано процес відкриття і впровадження до наукового обігу спадщини книжкового малярства та іконопису Галицько-Волинського князівства XIII ст. Встановлено тісні взаємозв’язки з візантійською культурою та перехід від притаманного першій половині століття “мініатюрного” стилю до власної версії монументального стилю ранніх Палеологів кінця століття й перших десятиліть наступного століття. З доступної нині спадщини галицько-волинський регіон постає як унікальний для тогочасної Східної Європи ареал поширення малярської культури, зорієнтованої на елітарні візантійські взірці, водночас позначений самостійними пошуками, реалізованими, зокрема, в опрацьованій у Холмі оригінальній іконографії Покрову Богородиці та монументальних цілофігурних молитовних рядах.

The article deals with the discovery and history of the research of book miniatures and icons coming from the territory of the thirteenth-century Halych-Volynian Principality. Those art monuments testify to the close links with the Byzantine culture, reflecting the transition from the distinct miniature’s style specific for the first half of the thirteenth century towards the artistic style inherent for the art of the early Paleologs of the late thirteenth century and early fourteenth century. The Halych-Volynian icon paintings with its adaptation of Byzantine artistic patterns appear as a cultural phenomenon unique for the contemporary Eastern Europe.