Сонце як компонент мовного полотна повісті "Небесний змій" Докії Гуменної

Abstract

У статті досліджено лексико-семантичні та стилістичні особливості функціонування слова сонце у фантастичній повісті Докії Гуменної «Небесний змій». Було використано функціонально- семантичний аспект для виявлення лексико-семантичних зв’язків між словами, семантичного наповнення лексем, актуалізації різних сем для передачі авторського задуму. Було зафіксовано близько 80 випадків уживання слова сонце. Цей лексичний компонент в аналізованій повісті значно розширив семантичне поле. Окрім, зафіксованих у словниках значень слова сонце, ми виявили такі семи: ʽсторона світуʼ, ʽджерело світлаʼ, ʽастрономічне поняттяʼ, ʽформаʼ, ʽнапрям рухуʼ, ʽчасʼ, ʽколоʼ, ʽвізерунокʼ, ʽбожествоʼ, ʽлюдинаʼ. Найчастіше Докія Гуменна пише про сонце як персоніфіковану істоту, оживлене явище природи. Могутньому богу Сонця, який щороку народжувався, поклонялися представники різних народів, зображених у творі. Антропоморфні та зооморфні образи втілення сонячного божества (бик, кінь, олень) творяться за участю дієслівних і прикметникових лексем. Було проаналізовано низку перифразів, метафоричних і порівняльних конструкцій із компонентом сонце. Дослідження доповнено семантичним аналізом спільнокореневих слів сонячний, підсоння.

The article explores the lexical-semantic and stylistic features of the functioning of the word sun in the fantastic novel «Nebesnyi zmii» by Dokiia Humenna. Functional-semantic aspect was used to identify lexical-semantic links between words, semantic filling of lexemes, and actualization of different semas to convey the author’s intention. About 80 cases of the use of the word sun have been recorded. This lexical component in the analyzed novel expanded the semantic field. In addition to the meanings of the word sun stated in the dictionaries, we have found the following semas: ʽside of the worldʼ, ʽlight sourceʼ, ʽastronomical conceptʼ, ʽformʼ, ʽdirection of motionʼ, ʽtimeʼ, ʽcircleʼ, ʽpatternʼ, ʽdeityʼ, ʽhumanʼ. Most often, Dokiia Humenna writes about the sun as a personified being, a lively phenomenon of nature. The mighty god of the Sun, who was born every year, was worshiped by the representatives of the various nations depicted in the novel. Anthropomorphic and zoomorphic images of the embodiment of the solar deity (bull, horse, deer) are created with the participation of verb and adjective lexemes. The periphrasis, metaphor and comparative constructs with the component sun were analyzed. The study is supplemented by semantic analysis of the related words.