Показати простий запис статті
dc.contributor.author |
Бура, І. |
|
dc.date.accessioned |
2021-03-09T15:17:12Z |
|
dc.date.available |
2021-03-09T15:17:12Z |
|
dc.date.issued |
2019 |
|
dc.identifier.citation |
Специфіка художнього вияву образу богині в казці-есе Д. Гуменної "Благослови, Мати!" та романі Д. Лессінг "Ущелина" / І. Бура // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2019. — Вип. 9. — С. 24-36. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
2411-4146 |
|
dc.identifier.other |
DOI: 10.31475/fil.dys.2019.09.03 |
|
dc.identifier.uri |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178733 |
|
dc.description.abstract |
У статті здійснено типологічний аналіз міфологічної основи
образу матері-богині у творах Д.Гуменної (казка-есе «Благослови,
Мати!») та Д.Лессінг (роман «Ущелина»). Акцентовано на специфіці
зображення епохи матріархату, акцентовано на ролі жінки в житті
суспільства, її магічних й особистісних якостях, подібності до
божества. Д.Гуменна апелює до міфів Трипілля та українського
язичництва, багатогранно змальовує різноманітні обряди, котрі
виконували давні жінки, оберігаючи власний рід та дбаючи про
циклічність та безперервність життя. Д.Лессінг створює власну
неповторну модель художнього антропогенічного міфу, згідно з яким
жінки з’явились першими на землі, а чоловіки постали пізніше, як
аномалія, народжені матерями жіночого племені Ущелини. І
українська, і англійська письменниця прагнуть реконструювати світові антропогенічні міфи, кожна вдаючись до специфічного способу
художнього переосмислення ролі минулого людства. Їх твори відрізняються за стилістикою та способом структурування оповіді,
але спільним є прагнення письменниць привернути увагу читача до трансформації ролі жінки в історичному розрізі й нагадати про
міфологічний образ матері-богині, який відклав відбиток на формування сучасних цивілізацій. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
In this article the typological analysis of mythological bases of image of mothergoddess
in the works of D. Humenna (fairy tale-essay «Bless, Mother!») and D.
Lessing («The Cleft») was made. The stress was made on specifics of describing the
epoch of matriarchy, on the woman’s role in society, her magic and personal
characteristic, her similarity to deity. D. Humenna appeals to myths of Trypillya
and Ukrainian paganism, describes different customs which were performed by old
women as multidimensional phenomenon. D. Lessing creates her own model of
literary antropogenic myth, according to which, a woman was the first to appear on
the Earth and a man appeared later, as an anomaly, born to the mothers of women
belonging to the tribe called the Cleft. Both Ukrainian and English writers wanted
to reconstruct world’s antropogenic myths, each of them used the specific method of
artistic rethinking of the role of human past. Their works differs in stylistics and
method of structuring the text, but the similarity is in their desire to draw readers’
attention to transformational role of a woman in historical context and remember
about mythological image of mother-goddess, which has an impact on the formation of modern civilization. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk |
uk_UA |
dc.publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
uk_UA |
dc.relation.ispartof |
Філологічний дискурс |
|
dc.subject |
Літературознавство |
uk_UA |
dc.title |
Специфіка художнього вияву образу богині в казці-есе Д. Гуменної "Благослови, Мати!" та романі Д. Лессінг "Ущелина" |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Specifics of Artistic Expression of Goddess Image in Fairy Tale-Essay «Bless, Mother!» Written by D. Humenna and in the Novel «The Cleft» Written by D. Lessing |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |
dc.status |
published earlier |
uk_UA |
dc.identifier.udc |
521.161.2-3.09 + 821.09 (410):82-343 |
|
Файли у цій статті
Ця стаття з'являється у наступних колекціях
Показати простий запис статті