У статті розглянуто варіанти жанрового визначення та авторська номінація твору Оксани Забужко «Музей покинутих
секретів». Виконано аналіз жанрової своєрідності твору з точки зору
традиційного літературознавства, зокрема виділено риси епосу, саги,
роману, розглянуто риси жанрових різновидів (історичний роман, детективний роман, символічний роман), які притаманні твору
Оксани Забужко. Проаналізовано твір з погляду когнітивного підходу
до теорії жанру та виділено риси роману-метафори, оніричного
тексту (тексту сновидінь), мініппеї та східноєвропейського постколоніального роману. Звернуто увагу на те, які риси,
притаманні прозі початку ХХІ ст., наявні у творі, зокрема з’ясовано
наявність стирання меж між фіктивною та документальною
розповіддю, взаємодію літератури з іншими видами мистецтва, зокрема з кінематографом, відкритість та незакінченість.
The article is about genre definition and author's nomination in
«Museum of Abandoned Secrets» by Oksana Zabuzko. It analyses the genre
originality in terms of traditional literary theory, including selected features
epic saga, the novel features of the genre considered varieties (historical
novel, detective novel symbolic novel). The article has cognitive approach to
the theory of genre and selected features of novel metaphors, text dreams,
minippey and Eastern postcolonial novel. The author tells about the
features of prose in the early XXI century: the presence of erasing the
boundaries between documentary and fictitious story, the interaction of
literature with other arts, including cinema, openness and incompleteness.