У статті розглянуто поняття тексту як об’єкта дослідження
різних дисциплін, поняття образу як маркера стилю письменника,
особистості автора, досвіду чи вподобань, літературної традиції й
інноватики, мовної та концептуальної картин світу, соціальної чи
культурної ситуації. Проаналізовано філологічні дослідження поезії Емми Андієвської,
визначено оригінальні риси її текстів: експериментальний характер,
інтелектуалізм та філософічність, алогічність та сюрреалістичність поетичних світів, багатоплановість тлумачень,
поняття «круглого часу», тяжіння до сонетної форми. Описано складники філософського образу світу, створеного Еммою Андієвською
в сонетах, розглянуто цитатний матеріал, у якому вжито лексему «світ». На прикладах доведено, що існування світу в поезії розкрито
через декілька вимірів (час, простір, кінестетичні відчуття, емоції
чи уява). Поняття «круглого часу», коли існує все одночасно, але й розгортається лінійно, властиве ідіостилю Емми Андієвської.
Філософський образ світу в сонетах Емми Андієвської зреалізовано в категоріях народження (образи весни, води, ріки, дощу,
стихії, вищої сили, світанку, оновлення), зникнення (образи пітьми,
втрати, згасання матерії), зміни світів, їхніх часових, просторових,
звукових, світлових та інших характеристик, у протиставленнях «старе–нове», «вічне–миттєве», «логічне–алогічне», «реальне–
ілюзорне», в оксиморонних образах і метафорах, гіпертекстових відсиланнях читачів до їхнього асоціативного світу.
The article deals with the concept of text as the object of study of
various disciplines, the concept of image as the marker of writer’s style,
author’s personality, experience and preferences, literary tradition and
innovation, linguistic and conceptual world image, social or cultural
situation. Philological study of Emma Andiievska’s poetry is analyzed; the original features of her texts are defined: experimental character, intellectualism and philosophy, illogicality surrealism of poetic worlds,
diversity of interpretations, the concept of «circular time», attraction to
sonnet form. The components of philosophical image of the world created by
Emma Andiievska in sonnets are described; quotation material with the
lexeme «world» is analyzed. The examples prove that image of the world in
poetry is connected with several dimensions (time, space, kinesthetic
sensations, emotions or imagination). The concept of «circular time» where
all exists at once, but develops linearly is inherent to Emma Andiievska’s
idiostyle. Philosophical image of the world in Emma Andiievska’s sonnets is
presented in concepts of birth (images of spring, water, river, rain, flood,
high energy, dawn, update), evanescence (images of darkness, loss, matter
dying), change of the worlds, their temporal, spatial, sound, light and other
characteristics, by contrast «old–new», «eternal–instant», «logical–illogical»,
«real–illusory», in oxymoron images and metaphors, hypertext sending to readers’ associative world.
