Паліноморфологічні особливості видів роду Knautia (Dipsacaceae) флори України: оцінка для цілей систематики та спорово-пилкового аналізу

Abstract

Досліджено пилкові зерна чотирьох видів роду Knautia (Dipsacaceae) флори України за допомогою світлового і сканувального електронного мікроскопів. Встановлено, що пилкові зерна вивчених видів 3-порові, зрідка 4-порові, сфероїдальні, еліпсоїдальні або сплющено-сфероїдальні за формою, в обрисах з екватора округлі або овальні, з полюса округло-трикутні, зрідка чотирикутні; великих розмірів. Пори чіткі, округлі або еліптичні, з внутрішнім обідком, закриті кришечкою. Скульптура екзини шипувато-шипикувата. Діагностичними ознаками видового рівня роду Knautia є розміри пилкових зерен, пор та будова кришечки. Отримані нами паліноморфологічні дані не суперечать розподілу досліджених видів роду Knautia за традиційною системою та узгоджуються з результатами молекулярно-філогенетичних досліджень. Проаналізовано участь пилку K. arvensis у складі палінофлор відкладів аллереду–голоцену 18 розрізів рівнинної частини України. Вперше реконструйовано поширення K. аrvensis на досліджуваній території в просторі та часі. Результати аналітичної обробки палеофлористичних матеріалів дозволяють намітити тенденцію до більшого поширення цього виду в складі рослинного покриву Лісової та Лісостепової зон упродовж аллереду, пізнього дріасу та в пребореальний час голоцену. Ця тенденція спостерігається і для території Степової зони впродовж субатлантичного часу голоцену.

Исследованы пыльцевые зерна четырех видов рода Knautia (Dipsacaceae) флоры Украины с помощью светового и сканирующего электронного микроскопов. Установлено, что пыльцевые зерна изученных видов 3-поровые, изредка 4-поровые, сфероидальные, эллипсоидальные или сплющено-сфероидальные по форме, в очертаниях с экватора округлые или овальные, с полюса округло-треугольные, изредка четырехугольные; больших размеров. Поры четкие, округлые или эллиптические, с внутренним ободком, закрыты крышечкой. Скульптура экзины шиповато-шипиковатая. Диагностическими признаками видового уровня рода Knautia являются размеры пыльцевых зерен, пор и строение крышечки. Полученные нами палиноморфологические данные не противоречат распределению исследованных видов рода Knautia по традиционной системе и согласуются с результатами молекулярно-филогенетических исследований. Проанализировано участие пыльцы K. arvensis в составе палинофлор отложений аллереда–голоцена 18 разрезов равнинной части Украины. Впервые реконструировано распространение K. аrvensis на исследуемой территории в пространстве и во времени. Результаты аналитической обработки палеофлористических материалов позволяют наметить тенденцию к более широкому распространению этого вида в составе растительного покрова Лесной и Лесостепной зон в течение аллереда, позднего дриаса и в пребореальный период голоцена. Эта тенденция наблюдается и для территории Степной зоны в течение субатлантического периода голоцена.

Pollen morphology of four species of the genus Knautia (Dipsacaceae) in the flora of Ukraine was studied using light and scanning electron microscopy. Pollen grains of these species are 3-porate, rarely 4-porate, spheroidal, elipsoidal or oblate-spheroidal; large-sized. Their outline in equatorial view is circular or oval, in polar view circular-triangular or rarely quadrangular. Pores are distinct, circular and eliptical, with an annulus and operculum. Sculpture exine is spinulate-spinulose. The diagnostic features at the species level in Knautia are the size of pollen grains and pores and the structure of the operculum. Palynomorphological data do not contradict the placement of the studied species in the traditional system of Knautia and are consistent with the results of molecular phylogenetic studies. An analysis of the participation of pollen of K. arvensis in the palynofloras of deposits of 18 sections the Allerød–Holocene of the plain part of Ukraine is provided. The patterns of K. arvensis distribution in the studied territory in space and time are reconstructed. The results of the analytical processing of paleofloristic materials allow to outline the tendency for a wider distribution of this species in the composition of the vegetation cover of the Forest and Forest-steppe zones during the Allerød, the Late Dryas, and during the Preboreal phase of the Holocene. This trend is also observed for the territory of the Steppe zone during the Subatlantic period of the Holocene.