Luzula spicata (Juncaceae) in the Ukrainian Carpathians: on the brink of extinction

Abstract

Historical records on distribution of Luzula spicata in the Ukrainian Carpathians from past publications and herbarium specimens were analyzed. This arctic-alpine species formerly occurred at the uppermost elevations in three mountain massifs: the Chornohora, Marmarosh and Chyvchyny Mts. It was confined to acidic sandstone and conglomerate rocks on mountain summits and ridges with the lowest thermal conditions. Thorough recent surveys of all the eight previously documented localities allowed to reconfirm the occurrence of L. spicata in one station only, namely near the summit of Mt. Pip Ivan (1990 m a.s.l.) in the Chornohora Mts where its small population has survived. Apparently, the species has become extirpated elsewhere in the Ukrainian Carpathians. A map of current and extinct localities is provided, as well as an image of the recent herbarium specimen. Luzula spicata is one of the most cryophilic species of the Carpathian flora and its Ukrainian localities refer to the lower limit of the species altitudinal range. Therefore, its decline and extinction can be attributed to climate change that has also been reported from other mountain systems of Europe. Analysis of past data showed that most probably the species has already been gradually dying off since the end of the so- called "Little Ice Age" (i.e. 100–150 years ago) that was followed by progressive warming. Luzula spicata is a poorly competitive species confined to rocky habitats with scarce vegetation cover. It is vulnerable both to the direct impact of warming and to replacement by taller graminoids or dwarf shrubs encroaching on the alpine habitats in the course of the climate- induced succession. Because L. spicata is on the brink of extinction, it should be included in the next edition of the Red Data Book of Ukraine as Critically Endangered (CR).

Проаналізовано наявні історичні дані про поширення Luzula spicata в Українських Карпатах, наведені в публікаціях і гербарних зразках. Цей aркто-альпійський вид раніше траплявся на найбільших висотах у трьох гірських масивах: Чорногорі, Мармароських і Чивчинських горах. Він був приурочений до пісковикових чи конгломератових скель з кислою реакцією, розташованих на гірських вершинах чи хребтах, де температурний режим є найнижчим. Недавнє ретельне обстеження усіх восьми раніше задокументованих локалітетів дозволило підтвердити наявність L. spicata лише в одному оселищі, а саме біля вершини г. Піп Іван у Чорногорі (1990 м н.р.м.), де збереглася його мала популяція. Очевидно, вид зник на решті території Українських Карпат. Подається карта теперішнього і зниклих локалітетів, а також ілюстрація недавно зібраного гербарного зразка. Luzula spicata – один з найбільш кріофільних видів карпатської флори, а його локалітети в Україні приурочені до нижньої межі висотної амплітуди виду. Тому його регресування й вимирання пов’язані з кліматичними змінами, що було відзначено й в інших гірських системах Європи. Аналіз давніх даних свідчить, що цей вид найімовірніше зазнавав поступового відмирання ще з часу закінчення так званого малого льодовикового періоду (100–150 років тому), після якого розвивалося потепління. Luzula spicata – це низькоконкурентний вид, приурочений до наскельних оселищ з нещільною рослинністю. Він вразливий як до безпосереднього впливу потепління, так і до витіснення конкурентоспроможнішими злаково-осоковими чи чагарничковими видами, що проникають до альпійських оселищ у процесі кліматогенної сукцесії. Оскільки L. spicata перебуває на межі зникнення, її слід внести до наступного видання "Червоної книги України" як критично загрожений (CR) вид.

Проанализированы имеющиеся исторические данные о распространении Luzula spicata в Украинских Карпатах, приведенные в публикациях и гербарных образцах. Этот аркто-альпийский вид раньше встречался на наибольших высотах в трех горных массивах: Черногоре, Мармарошских и Чивчинских горах. Он приурочен к песчаниковым или конгломератовым скалам с кислой реакцией, расположенным на горных вершинах или хребтах с самым низким температурным режимом. Недавнее тщательное обследование всех восьми ранее задокументированных локалитетов позволило подтвердить наличие L. spicata только в одном местопроизрастании, а именно возле вершины г. Поп Иван в Черногоре (1990 м н.у.м.), где сохранилась лишь малая популяция. Очевидно, вид исчез на остальной территории Украинских Карпат. Прилагается карта сохранившегося и исчезнувших локалитетов, а также иллюстрация недавно собранного гербарного образца. Luzula spicata – один из наиболее криофильных видов карпатской флоры, а его локалитеты в Украине приурочены к нижней границе высотной амплитуды вида. Поэтому его регрессирование и вымирание связаны с климатическими изменениями, что отмечалось и в других горнах системах Европы. Анализ давних данных свидетельствует, что этот вид вероятно подвергался постепенному вымиранию еще со времени окончания так называемого малого ледникового периода (100–150 лет назад), после которого развивалось потепление. Luzula spicata – низкоконкурентный вид, приуроченный к наскальным местообитаниям с разреженной растительностью. Он уязвим как к непосредственному воздействию потепления, так и к вытеснению более конкурентоспособными злаково-осоковыми или кустарничковыми видами, проникающими в альпийские местообитания в ходе климатогенной сукцессии. Поскольку L. spicata пребывает на грани вымирания, ее следует включить в следующее издание "Красной книги Украины" как находящийся под критической угрозой исчезновения (CR) вид.