У статті проаналізовано наукові публікації сучасних українських науковців, що займаються вивченням процесу становлення, розвитку та діяльності «Просвіти» на Волині у різні історичні періоди, досліджують її внесок у розвиток політичного, культурного та господарського життя краю, розкривають
специфіку роботи окремих філій Товариства. На основі статутів, протоколів засідань, положень, планів
і графіків роботи, звітів про різні напрямки діяльності Ковельської повітової «Просвіти» імені Лесі Українки, журналів реєстрації вхідної документації, заяв і скарг просвітян та інших діловодних документів, що зберігаються у Державному архіві Волинської області, висвітлено основні напрямки культурно-освітньої діяльність Товариства у краї в другій половині 1920-х рр. Автор прийшов до висновку, що
основними з них були: боротьба за збереження діючих українських шкіл; заохочення жителів повіту до
відкриття нових приватних українських навчальних закладів; подолання неписемності українського населення; прочитання лекцій і рефератів; проведення вистав, концертів, свят; організація різноманітних курсів тощо. Звернено увагу на виокремлення у 1925 р. шкільно-лекційної секції у структурі Товариства і боротьбу просвітян за збереження української мови викладання в українських школах.
З'ясовано, що подальшого аналізу потребує культурно-освітня діяльність Ковельської повітової
«Просвіти» імені Лесі Українки у 1930-х рр., а також інші напрями роботи Товариства у міжвоєнний період.
The article analyzes the scientific publications of contemporary Ukrainian scientists who study the process
of formation, development and activity of «Prosvita» («Enlightenment») in Volyn in different historical periods,
explore its contribution to the development of political, cultural and economic life of the region, reveal the
specifics of the work of individual branches of the institution. Historical-analytical, systematic, comparative,
chronological, biographical methods, as well as methods of analysis and synthesis, periodization and classification
have been applied to solve the goals and objectives of the research. Based on the statutes, minutes of
meetings, regulations, plans and schedules of work, reports on various directions of activity of Kovel regional
«Prosvita» named after Lesya Ukrainka, logs of registration of input documentation, statements and complaints
of enlighteners and other records kept in the State archive of Volyn region, highlights the main directions of the
cultural and educational activities of the institution in the region in the second half of the 1920’s. The author
has concluded that the main ones were: the struggle for the preservation of existing Ukrainian schools; encouraging
the residents of the region to open new private Ukrainian educational institutions; overcoming illiteracy
of the Ukrainian population; providing lectures and outlines; conducting performances, concerts, holidays;
organizing various courses etc. Attention is drawn to the separation in 1925 of the school-lecture section
in the structure of the institution and the struggle of the enlighteners for the preservation of the Ukrainian as
a language of teaching in Ukrainian schools. It is found out that the further analysis of the cultural and educational
activities of the Kovel regional «Prosvita» named after Lesya Ukrainka in the 1930s is required, as
well as other directions of the institution’s work in the interwar period.
